Політика щодо плагіату та академічної доброчесності

Редакція журналу дотримується принципів академічної доброчесності, публікаційної етики та відповідального проведення наукових досліджень відповідно до законодавства України, рекомендацій Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), принципів Committee on Publication Ethics (COPE), рекомендацій International Committee of Medical Journal Editors (ICMJE), принципів DOAJ Principles of Transparency and Best Practice in Scholarly Publishing, Декларації DORA (San Francisco Declaration on Research Assessment), а також внутрішніх нормативних документів ХНАДУ. Редакція журналу поділяє базові цінності академічної доброчесності, визначені Законом України «Про академічну доброчесність», зокрема чесність, довіру, повагу, справедливість, відповідальність, прозорість та об’єктивність академічної діяльності.

Редакція підтримує принципи прозорості, добросовісності, відповідального авторства та недопущення будь-яких форм академічної недоброчесності на всіх етапах редакційно-видавничого процесу.

Подання рукопису до редакції означає, що автор(и):

  • гарантують оригінальність поданої роботи;
  • підтверджують відсутність плагіату, фабрикації, фальсифікації та інших проявів академічної недоброчесності;
  • погоджуються з процедурою перевірки рукопису на наявність текстових збігів;
  • підтверджують, що рукопис не поданий одночасно до іншого видання;
  • несуть повну відповідальність за зміст статті, достовірність даних, коректність цитування та дотримання авторських прав.

Основні форми порушення академічної доброчесності

Редакція розглядає як порушення академічної доброчесності такі дії:

Плагіат

Плагіат – оприлюднення (частково або повністю) чужих наукових результатів, ідей, текстів, зображень, таблиць, графічних матеріалів або інших результатів творчої діяльності як власних без належного посилання на джерело.

Текстовий плагіат

Текстовий плагіат – повне або часткове відтворення фрагментів тексту інших авторів без належного бібліографічного оформлення, незалежно від обсягу запозичення чи форми модифікації тексту.

Академічний самоплагіат (text recycling)

Самоплагіат – повторне використання автором власних раніше опублікованих наукових результатів або значних фрагментів тексту без належного посилання на попередню публікацію та без повідомлення редакції про факт такого використання.

До самоплагіату також належать:

  • дублююча (duplicate) публікація;
  • подання одного й того самого рукопису одночасно до кількох видань;
  • штучний поділ результатів одного дослідження на декілька публікацій (salami slicing).

Фабрикація

Фабрикація – вигадування даних, результатів дослідження або фактів, що використовуються у науковій діяльності.

Фальсифікація

Фальсифікація – свідома зміна, модифікація або викривлення наявних даних, результатів дослідження чи інших матеріалів, що призводить до створення неправдивої інформації щодо результатів академічної діяльності.

Обман

Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо авторства, наукових результатів, джерел фінансування, афіліації або інших аспектів дослідження.

До обману належать:

  • включення до складу співавторів осіб, які не брали суттєвої участі у підготовці статті;
  • невключення до складу співавторів осіб, які зробили вагомий науковий внесок;
  • використання робіт, виконаних іншими особами, під виглядом власного дослідження;
  • подання недостовірної інформації про джерела даних або результати дослідження;
  • надання неправдивої інформації щодо потенційних рецензентів або спроби маніпулювання процесом рецензування.

Маніпуляції з візуальними матеріалами

Недопустимими є вибіркове редагування, приховування, спотворення або штучне покращення зображень, графіків, таблиць чи інших матеріалів, якщо це впливає на інтерпретацію результатів дослідження.

Недобросовісні посередницькі практики

Редакція не допускає подання рукописів, підготовлених із використанням комерційних посередницьких сервісів, діяльність яких пов’язана з прихованим авторством, продажем наукових робіт, маніпуляціями з рецензуванням або іншими формами академічної недоброчесності.

Ознаки та форми плагіату

Редакція розглядає як прояви та форми плагіату:

  • видавання чужої роботи за власну;
  • точне копіювання фрагментів тексту без належного посилання на джерело (Copy & Paste plagiarism);
  • копіювання тексту, ідей, структури дослідження або результатів без належного посилання;
  • копіювання тексту з незначними мовними, лексичними або технічними модифікаціями;
  • переклад тексту з іншої мови без зазначення першоджерела;
  • запозичення наукових ідей, концепцій або результатів без належного посилання;
  • навмисне приховування джерел запозичення;
  • наведення недостовірної інформації про джерело;
  • надмірне цитування або використання значних обсягів запозичених матеріалів, що фактично підміняє авторський внесок у роботу;
  • маніпуляції з цитуванням, зокрема надмірне самоцитування або штучне збільшення кількості цитувань без наукової необхідності;
  • використання згенерованого штучним інтелектом контенту без належного розкриття інформації про його використання;
  • генерацію неіснуючих джерел, фальшивих цитувань, даних або результатів дослідження за допомогою AI-систем.  

Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту

Використання генеративних систем штучного інтелекту (ChatGPT, Gemini, Claude, Copilot та інших) допускається виключно як допоміжного інструменту для мовного редагування, перекладу, структуризації або технічного вдосконалення тексту.

Інструменти штучного інтелекту:

  • не можуть бути авторами або співавторами наукової статті;
  • не несуть відповідальності за зміст роботи;
  • не можуть замінювати науковий аналіз, інтерпретацію результатів чи формування висновків;
  • не повинні використовуватися для генерації фальшивих даних, результатів дослідження або бібліографічних посилань.

Автори зобов’язані самостійно перевіряти достовірність усіх даних, цитат, посилань і результатів, а також повідомляти редакцію про суттєве використання AI-інструментів під час підготовки рукопису.

У разі суттєвого використання AI-інструментів автори повинні зазначити це у відповідному розділі рукопису із коротким описом характеру використання таких інструментів. Використання AI для генерації або модифікації зображень, графіків чи інших дослідницьких матеріалів повинно бути належним чином розкрито та не повинно вводити в оману щодо результатів дослідження.

Автори, рецензенти та редактори не повинні завантажувати конфіденційні рукописи, рецензії або персональні дані до публічних AI-сервісів без належного дозволу.

Детальні положення наведено на сторінці «Політика щодо використання інструментів штучного інтелекту».

Перевірка рукописів

Усі рукописи, подані до редакції, проходять первинну перевірку на наявність текстових збігів за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення StrikePlagiarism.com.

Оцінювання рукопису здійснюється не лише за загальним відсотком текстових збігів, а й з урахуванням:

  • характеру запозичень;
  • обсягу збігів;
  • наявності належного цитування;
  • академічного контексту використання фрагментів тексту;
  • коректності оформлення посилань;
  • відповідності міжнародним стандартам академічної доброчесності.

Не вважаються порушенням академічної доброчесності:

  • коректно оформлені цитати;
  • загальновживані наукові формулювання;
  • стандартні описи методик;
  • офіційні назви установ, нормативних документів і стандартів;
  • фрагменти, раніше оприлюднені у вигляді препринту, дисертації або матеріалів конференції за умови належного посилання.

Автори зобов’язані надавати достовірні посилання на джерела інформації, дотримуватися норм цитування та поважати авторські права інших осіб.

Високий рівень текстових збігів або наявність суттєвих некоректних запозичень може бути підставою для додаткового редакційного аналізу. Орієнтовно сумарний рівень текстових збігів, як правило, не повинен перевищувати 20 % без урахування списку літератури, коректно оформлених цитат, офіційних назв та стандартних методичних описів. Однак редакція оцінює не лише кількісні показники, а й характер, джерела та академічний контекст виявлених збігів. Остаточне рішення щодо можливості публікації рукопису приймається редакцією з урахуванням характеру, джерел та академічного контексту виявлених збігів.

Редакція може вимагати уточнення індивідуального внеску кожного автора (CRediT taxonomy). Приховування конфлікту інтересів також може розглядатися як порушення публікаційної етики. Автори повинні бути готовими надати вихідні дані дослідження на обґрунтований запит редакції.

Додатково дотримання принципів академічної доброчесності оцінюється на етапі подвійного анонімізованого рецензування. Редакція забезпечує доброчесне, неупереджене та конфіденційне оцінювання рукописів відповідно до принципів академічної доброчесності. Також редакція забезпечує конфіденційність процесу рецензування та персональних даних учасників редакційно-видавничого процесу відповідно до політики журналу.

Дії редакції у разі виявлення порушень

Інформація про можливі порушення академічної доброчесності може розглядатися редакцією як до, так і після публікації статті. Повідомлення про можливі порушення академічної доброчесності можуть подаватися авторами, рецензентами, читачами або іншими зацікавленими особами через офіційні канали зв’язку редакції. Усі звернення розглядаються конфіденційно відповідно до процедур редакції та рекомендацій COPE.

Розгляд випадків можливого порушення академічної доброчесності здійснюється редакцією з дотриманням принципів конфіденційності, неупередженості та права автора надати пояснення.

У разі виявлення ознак академічної недоброчесності редакція має право:

  • відхилити рукопис без передачі на рецензування;
  • повернути рукопис авторам на доопрацювання;
  • вимагати пояснення або додаткові матеріали;
  • повідомити установу, у якій працює автор;
  • відмовити авторам у подальшому прийомі рукописів протягом визначеного редакцією строку;
  • діяти відповідно до рекомендацій та алгоритмів COPE Flowcharts.

Якщо порушення виявлено після публікації статті, редакція може:

  • опублікувати виправлення;
  • опублікувати редакційне повідомлення;
  • опублікувати expression of concern;
  • відкликати (retract) статтю відповідно до політики відкликання публікацій.

Редакція розрізняє добросовісні помилки та навмисні порушення академічної доброчесності. У разі виявлення ненавмисних помилок редакція сприяє оперативному внесенню виправлень.

 

Нормативна база

Редакція журналу керується:

Додаткові положення щодо авторства, конфлікту інтересів, використання AI-інструментів, маніпуляцій із цитуванням, відкликання статей, препринтів і постпринтів визначаються відповідними політиками журналу.