Процес рецензування

Загальні принципи

Рецензування є ключовим елементом забезпечення наукової якості, достовірності та академічної доброчесності публікацій у журналі. Його основною метою є здійснення незалежної, об’єктивної та фахової експертної оцінки рукописів, що сприяє підвищенню наукового рівня статей, удосконаленню їх змісту та забезпеченню прозорості редакційного процесу.

Журнал розглядає рецензування як невід’ємний інструмент наукової комунікації, який забезпечує валідацію результатів досліджень, їх відповідність сучасному рівню розвитку науки та практичну значущість.

Процедура рецензування здійснюється відповідно до міжнародних стандартів наукового публікування, зокрема рекомендацій Committee on Publication Ethics, а також із урахуванням термінології стандарту ANSI/NISO Z39.106-2023: Standard Terminology for Peer Review.

У своїй діяльності журнал також керується методичними матеріалами European Association of Science Editors, зокрема україномовним ресурсом Peer Review Toolkit, що сприяє уніфікації підходів до організації рецензування та дотриманню високих стандартів редакційної практики.

Модель рецензування

Відповідно до стандарту ANSI/NISO Z39.106-2023 журнал застосовує уніфіковану термінологію для опису параметрів процесу рецензування, що забезпечує його однозначне трактування всіма учасниками редакційного процесу.

Ключові параметри моделі рецензування:

Модель рецензування: подвійне анонімізоване (double-anonymized peer review) – імена авторів приховані від рецензентів, а імена рецензентів – від авторів;
Тип рецензентів: зовнішні незалежні експерти, які не є членами редакційної колегії;
Кількість рецензій: не менше двох незалежних експертних висновків для кожного рукопису;
Прийняття рішення: здійснюється редактором на підставі аналізу рецензій та відповідності рукопису вимогам журналу.

Примітка: у політиці використовується термін «анонімізоване рецензування» як більш сучасний та коректний відповідно до принципів інклюзивності, замість традиційного терміна «сліпе рецензування».

Застосування подвійного анонімізованого рецензування спрямоване на мінімізацію потенційної упередженості, усунення впливу персональних, інституційних або інших неакадемічних чинників та забезпечення максимально об’єктивного оцінювання наукових результатів.

Редакція гарантує дотримання анонімності шляхом попередньої технічної обробки рукописів (видалення ідентифікаційних даних) та контролю за коректністю організації процесу рецензування.

Відбір рецензентів

Редакція журналу здійснює відбір рецензентів з урахуванням принципів наукової компетентності, незалежності та неупередженості, що є необхідною умовою забезпечення якості експертного оцінювання рукописів.

До участі у рецензуванні залучаються фахівці, які відповідають таким критеріям:

наявність наукової кваліфікації та компетентності у відповідній галузі дослідження;
наявність актуальних наукових публікацій за тематикою рукопису;
досвід участі у науковому рецензуванні (за можливості);
відсутність будь-якого конфлікту інтересів щодо авторів або змісту дослідження.

З метою забезпечення незалежності оцінювання до рецензування залучаються зовнішні експерти, у тому числі з інших установ та країн. Рецензент не повинен бути афілійованим із тією ж установою, що й автор(и) рукопису.

Мінімальна кількість рецензій: кожен рукопис підлягає рецензуванню щонайменше двома незалежними рецензентами.

Перед призначенням рецензування потенційному рецензенту може бути надано анотацію рукопису з метою підтвердження його наукової компетентності та отримання згоди на здійснення рецензування.

Заміна рецензента здійснюється у таких випадках:

відмова від виконання рецензування;
виявлення конфлікту інтересів;
порушення встановлених строків;
надання рецензії неналежної якості (відсутність аргументації, некоректні або суперечливі зауваження).

У зазначених випадках редакція призначає іншого рецензента, забезпечуючи безперервність та належну якість процесу рецензування.

Конфлікт інтересів

Рецензенти та редактори зобов’язані завчасно повідомляти редакцію про наявність будь-якого потенційного конфлікту інтересів, який може вплинути на об’єктивність оцінювання рукопису. До таких конфліктів належать особисті, професійні, фінансові або інституційні зв’язки з авторами чи предметом дослідження.

У разі виявлення конфлікту інтересів відповідна особа відсторонюється від участі у процесі рецензування або ухвалення редакційного рішення, а рукопис передається іншому незалежному рецензенту чи редактору.

Редакція забезпечує належне врегулювання конфліктів інтересів відповідно до міжнародних рекомендацій Committee on Publication Ethics.

Детальні положення щодо ідентифікації, декларування та врегулювання конфлікту інтересів наведені у розділі «Політика щодо конфлікту інтересів».

Критерії та форма рецензування

Рецензування рукописів у журналі здійснюється із використанням структурованої анкети, що забезпечує системність, об’єктивність та порівнюваність експертних оцінок. Такий підхід відповідає сучасним міжнародним практикам організації рецензування, рекомендованим Committee on Publication Ethics та European Association of Science Editors.

Оцінювання рукопису проводиться за низкою критеріїв, кожен з яких оцінюється за десятибальною шкалою від 1 до 10 балів, де 10 – найвища оцінка.

Критерії оцінювання:

відповідність змісту статті тематичному спрямуванню журналу (у разі невідповідності рукопис відхиляється без подальшого рецензування);
відповідність назви статті її змісту;
адекватність анотації та ключових слів;
актуальність тематики та рівень аналізу сучасного стану досліджень;
наявність наукової новизни та обґрунтованість отриманих результатів;
обґрунтованість і коректність застосованої методології;
логічність структури, ясність мови та стилю викладення;
значущість внеску у розвиток теорії та практики, обґрунтованість висновків;
достатність, актуальність та належне оформлення використаних джерел;
відповідність технічним та редакційним вимогам журналу.

Підсумкова оцінка: загальна сума балів формується шляхом підсумовування оцінок за всіма критеріями. Мінімальний поріг для рекомендації рукопису до публікації становить 60 балів зі 100 можливих.

Рукописи, що не відповідають тематичному спрямуванню журналу (критерій 1), відхиляються без передачі на подальше рецензування.

Окрім кількісної оцінки, рецензент зобов’язаний надати розгорнуті письмові зауваження, що містять:

аналіз сильних і слабких сторін рукопису;
конкретні рекомендації щодо доопрацювання;
зауваження щодо структури, методології, інтерпретації результатів та оформлення.

Важливо:

числова оцінка не може бути єдиною підставою для ухвалення редакційного рішення без належного текстового обґрунтування;
усі зауваження мають бути аргументованими, чіткими та конструктивними.

За результатами рецензування рецензент формулює узагальнений висновок щодо доцільності публікації рукопису, обираючи одну з таких рекомендацій:

рекомендувати до публікації;
рекомендувати до публікації після усунення незначних зауважень;
направити на суттєве доопрацювання з повторним рецензуванням;
відхилити (із зазначенням обґрунтованої причини).

Такий комплексний підхід до оцінювання забезпечує всебічний аналіз наукової якості рукопису та сприяє підвищенню рівня публікацій у журналі.

Етапи рецензування

Процес рецензування в журналі є багаторівневим і спрямований на забезпечення високої якості наукових публікацій, їхньої академічної доброчесності та відповідності міжнародним стандартам наукової комунікації.

Рецензування здійснюється за принципом подвійного «сліпого» (double-blind peer review) оцінювання та включає такі етапи:

внутрішнє рецензування (первинна редакційна оцінка, desk review);
зовнішнє рецензування (експертне оцінювання незалежними рецензентами).

Етап 1. Первинна редакційна перевірка (desk review)

На початковому етапі редакція здійснює попередню оцінку рукопису з метою визначення його відповідності основним вимогам журналу.

Перевіряється:

відповідність тематиці та науковому профілю журналу;
дотримання технічних вимог до оформлення;
повнота поданого пакета матеріалів;
відповідність вимогам до анонімізації;
дотримання принципів академічної доброчесності.

Рукопис може бути відхилений без направлення на зовнішнє рецензування у таких випадках:

невідповідність тематиці або науковому профілю журналу;
суттєве порушення вимог до оформлення;
неповний комплект поданих матеріалів;
відсутність належної анонімізації;
наявність очевидних ознак академічної недоброчесності.

Перевірка на текстові запозичення здійснюється із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення, зокрема StrikePlagiarism.
Допустимий рівень текстових збігів становить не більше 20% (без урахування списку використаних джерел та коректно оформлених цитувань).

У разі виявлення перевищення допустимого рівня запозичень або некоректного цитування рукопис може бути:

повернутий авторам на доопрацювання;
відхилений без права повторного подання.

Строк проведення первинної редакційної перевірки становить, як правило, 5–7 робочих днів.

Етап 2. Передача рукопису на зовнішнє рецензування

Після успішного проходження первинної перевірки рукопис передається на зовнішнє експертне оцінювання.

Редакція забезпечує:

підбір щонайменше двох незалежних рецензентів, які мають відповідну наукову кваліфікацію;
відсутність конфлікту інтересів між авторами та рецензентами;
дотримання принципів конфіденційності та анонімності.

Рецензентам передаються анонімізований рукопис статті та стандартизований шаблон рецензії. Передача здійснюється через систему управління рукописами на сайті журналу або, у разі необхідності, шляхом надсилання матеріалів електронною поштою разом із відповідною формою рецензування.

Етап 3. Проведення рецензування

Рецензування здійснюється незалежними експертами відповідно до етичних стандартів наукового рецензування.

З метою захисту конфіденційності та авторських прав:

рецензентам забороняється завантажувати рукописи або їх частини до будь-яких інструментів на основі великих мовних моделей (LLM), зокрема ChatGPT, Gemini, Claude тощо.

За результатами оцінювання рецензенти подають:

заповнену рецензійну форму (анкету);
розгорнуті коментарі та зауваження;
обґрунтовану рекомендацію щодо редакційного рішення.

Орієнтовний строк проведення рецензування становить 2–4 тижні.

Редакція здійснює контроль якості рецензій. У разі, якщо рецензія:

не містить достатньої аргументації;
має некоректні або неетичні формулювання;
містить суперечливі або необґрунтовані висновки,

вона може бути:

повернута рецензенту на доопрацювання;
або замінена шляхом залучення іншого експерта.

У разі суттєвих розбіжностей у висновках рецензентів редакція може:

призначити додаткове (третє) рецензування;
або прийняти рішення на підставі мотивованого висновку відповідального редактора.

Етап 4. Редакційне рішення

Редакція журналу виступає посередником у комунікації між авторами та рецензентами, забезпечуючи неупередженість, конфіденційність і дотримання принципів академічної етики на всіх етапах взаємодії.

На підставі отриманих рецензій та внутрішнього експертного аналізу редакція ухвалює одне з таких рішень:

Прийняти до публікації (accept);
Прийняти до публікації після незначного доопрацювання (minor revision);
Направити на суттєве доопрацювання з повторним рецензуванням (major revision);
Відхилити рукопис (reject) із зазначенням обґрунтованих причин.

У разі отримання двох негативних рецензій рукопис, як правило, відхиляється без можливості подальшого розгляду.

Важливо:
Остаточне рішення щодо публікації ухвалюється редактором. Рецензії мають консультативний характер і використовуються як основа для прийняття зваженого редакційного рішення.

У разі розбіжності висновків рецензентів редакція може:

залучити третього незалежного рецензента;
або ухвалити рішення на підставі мотивованого експертного висновку відповідального редактора.

Редакційне рішення разом із анонімізованими рецензіями (без розкриття особи рецензентів) надсилається авторам електронною поштою.

Етап 5. Доопрацювання рукопису (за потреби)

У разі прийняття рішення про доопрацювання рукопису автори отримують рецензії та редакційні рекомендації і зобов’язані подати:

виправлений варіант рукопису;
документ із відповідями на зауваження рецензентів (response to reviewers).

Строки доопрацювання визначаються редакцією та становлять:

minor revision – до 30 календарних днів;
major revision – до 60 календарних днів.

Відповіді авторів повинні бути:

структурованими (пункт за пунктом);
аргументованими;
з чітким зазначенням внесених змін.

Рекомендується:

виділяти зміни у тексті рукопису (наприклад, за допомогою функції track changes або кольорового маркування);
у разі незгоди з окремими зауваженнями – надавати обґрунтоване пояснення.

Повторне рецензування

для major revision – є обов’язковим;
для minor revision – здійснюється за рішенням редактора.

Кількість раундів доопрацювання, як правило, не перевищує 2–3.

У разі, якщо після повторного рецензування рукопис отримує негативну оцінку, він відхиляється без подальшого розгляду.

Дотримання строків

У разі якщо автори:

не подають доопрацьований рукопис у встановлений строк;
або не виходять на зв’язок із редакцією без обґрунтованого запиту на продовження терміну,

рукопис вважається знятим з розгляду (withdrawn by authors).

За обґрунтованим запитом авторів редакція може надати разове продовження строку доопрацювання.

Етап 6. Фінальне рішення, підготовка до публікації та публікація

Після успішного проходження всіх етапів рецензування та доопрацювання рукопису редакція ухвалює остаточне рішення про прийняття статті до публікації (final acceptance).

Прозорість редакційного процесу

Журнал дотримується принципів відкритості, підзвітності та прозорості на всіх етапах редакційного процесу, що відповідає міжнародним стандартам наукового публікування.

Прозорість забезпечується на таких етапах:

подання рукописів;
первинного редакційного розгляду (desk review);
зовнішнього рецензування;
ухвалення редакційних рішень;
підготовки та публікації статей.

Прозорість редакційного процесу реалізується шляхом фіксації, документування та, за потреби, оприлюднення ключових етапів розгляду рукопису, зокрема:

дати надходження рукопису;
дати першого редакційного рішення;
інформації про раунди рецензування та доопрацювання;
дати прийняття до публікації.

Журнал забезпечує відкритий доступ до інформації про:

редакційну політику;
вимоги до авторів;
процедури рецензування та розгляду рукописів.

Ця інформація є структурованою, актуальною та загальнодоступною на офіційному вебсайті журналу.

За рішенням редакції зазначені метадані можуть бути оприлюднені разом зі статтею з метою підвищення довіри до результатів наукового оцінювання.

Документування та зберігання матеріалів

Редакція забезпечує належне документування всіх етапів розгляду рукопису.

Рецензії, редакційні висновки та супровідні матеріали зберігаються в електронній формі протягом щонайменше 2 років після:

публікації статті;
або ухвалення рішення про її відхилення.

Доступ до цих матеріалів обмежений і надається виключно уповноваженим членам редакції з дотриманням принципів конфіденційності.

Строки розгляду рукописів

Журнал прагне забезпечити своєчасний та ефективний розгляд рукописів, дотримуючись розумного балансу між оперативністю та якістю рецензування.

Орієнтовні строки редакційного процесу:

середній строк одного раунду рецензування – 2–4 тижні;
строк до ухвалення першого рішення – до 8 тижнів;
загальний строк розгляду рукопису – як правило, не перевищує 3 місяців.

Загальна тривалість розгляду залежить від:

складності рукопису;
кількості раундів доопрацювання;
оперативності взаємодії авторів і рецензентів.

Строки доопрацювання для авторів

У разі направлення рукопису на доопрацювання встановлюються такі строки:

minor revision – до 30 календарних днів;
major revision – до 60 календарних днів.

У разі необхідності автор може звернутися до редакції з обґрунтованим запитом на продовження строку.
Редакція розглядає такі запити індивідуально.

Дотримання строків та комунікація

Редакція докладає зусиль для дотримання зазначених строків на всіх етапах розгляду рукопису.

У разі виникнення затримок (наприклад, у зв’язку з пошуком рецензентів або отриманням рецензій) редакція:

інформує авторів про причини затримки;
за можливості повідомляє оновлені орієнтовні строки розгляду.

Строки, наведені в цій політиці, є орієнтовними та можуть змінюватися залежно від обставин, однак редакція гарантує прозорість і регулярну комунікацію з авторами.

Мова рецензування

Рецензії надаються мовою поданого рукопису або англійською мовою як мовою міжнародної наукової комунікації.

У разі необхідності редакція може сприяти забезпеченню перекладу рецензії для авторів з метою належного розуміння зауважень та рекомендацій рецензентів.

Рукописи редакторів та членів редакційної колегії

З метою запобігання конфлікту інтересів та забезпечення неупередженості розгляду рукописів, поданих головним редактором, членами редакційної колегії або редакторами журналу, застосовується спеціальна процедура.

Для таких рукописів:

призначається незалежний відповідальний редактор, який не пов’язаний з авторами;
забезпечується залучення незалежних рецензентів;
повністю виключається будь-який вплив автора на процес рецензування та ухвалення рішення;
автор(и), які є членами редакції, усуваються від доступу до редакційної системи щодо відповідного рукопису.

Розгляд таких матеріалів здійснюється відповідно до окремої політики журналу «Політика щодо публікацій головного редактора та членів редакційної колегії».

Етичні вимоги до рецензентів

Рецензенти відіграють ключову роль у забезпеченні якості наукових публікацій та зобов’язані дотримуватися високих стандартів професійної та академічної етики.

Рецензенти повинні:

здійснювати оцінювання об’єктивно, неупереджено та незалежно;
дотримуватися принципів конфіденційності щодо змісту рукопису;
не використовувати матеріали рукопису до його офіційної публікації;
не передавати рукопис або його частини третім особам без дозволу редакції;
формулювати конструктивні, аргументовані та професійно коректні зауваження;
повідомляти редакцію про будь-який потенційний конфлікт інтересів;
відмовитися від рецензування у разі недостатньої компетентності або наявності конфлікту інтересів.

Рецензентам забороняється:

копіювати, зберігати або іншим чином використовувати матеріали рукопису поза межами процесу рецензування;
використовувати ідеї, дані чи результати дослідження у власних інтересах до публікації;
здійснювати рецензування рукописів, які є переробленими або повторно поданими версіями робіт тих самих авторів, що раніше оцінювалися цим рецензентом, якщо це може вплинути на об’єктивність оцінювання;
навмисно затягувати процес рецензування або надавати формальні, необґрунтовані висновки.

Редакція залишає за собою право:

не передавати авторам коментарі рецензентів, що містять образливі висловлювання, дискримінаційні або непрофесійні формулювання;
відхиляти або вимагати доопрацювання рецензій, які не відповідають встановленим стандартам якості.

Питання етики рецензування, конфіденційності та доброчесності детально регламентуються у розділах «Редакційна етика» та «Заява про конфіденційність».

12. Причини відхилення рукопису

Рукопис може бути відхилений на будь-якому етапі редакційного процесу у разі виявлення однієї або кількох із наведених підстав:

невідповідність тематиці або науковому профілю журналу;
відсутність наукової новизни або практичної значущості результатів;
методологічна необґрунтованість або некоректність проведеного дослідження;
недостатній рівень відтворюваності (відсутність належного опису методів, даних або процедур);
невідповідність академічним стандартам оформлення та структури наукової статті;
виявлення ознак плагіату, самоплагіату, фабрикації або фальсифікації результатів;
наявність суттєвих зауважень рецензентів, які не були усунені авторами під час доопрацювання;
отримання двох негативних рецензій;
відмова авторів від співпраці з редакцією або недотримання встановлених строків без обґрунтованих причин.

У разі відхилення рукопису редакція може рекомендувати авторам подати роботу повторно після суттєвого доопрацювання як новий рукопис, що підлягатиме повному циклу рецензування.

13. Апеляції та скарги

Журнал забезпечує авторам право на оскарження редакційних рішень та дотримується прозорої процедури розгляду апеляцій відповідно до міжнародних етичних стандартів.

Подання апеляції

Автори мають право подати апеляцію у разі незгоди з редакційним рішенням. Апеляція подається у формі:

аргументованої відповіді на зауваження рецензентів («зауваження – відповідь автора»);
із чітким обґрунтуванням позиції авторів та, за потреби, додатковими доказами або уточненнями.

Оскарження якості рецензування

Автори також мають право подати скаргу щодо якості рецензування, зокрема у випадках:

можливої упередженості рецензента;
недостатньої компетентності у відповідній тематиці;
відсутності аргументації або формального характеру рецензії;
використання некоректної, образливої або неетичної лексики.

Такі скарги розглядаються редакцією відповідно до рекомендацій міжнародних організацій з публікаційної етики.

Розгляд апеляцій

Апеляції та скарги розглядаються редакцією за такою процедурою:

призначення незалежного редактора або члена редакційної колегії для повторного аналізу матеріалів;
за потреби – залучення додаткового незалежного рецензента;
оцінка обґрунтованості апеляції з урахуванням усіх наданих матеріалів.

Рішення за результатами апеляції є остаточним і доводиться до відома авторів у письмовій формі.

Детальні положення щодо процедур оскарження викладені у розділі
«Політика розгляду скарг та апеляцій».

14. Додаткові положення

Редакція журналу дотримується сучасних міжнародних стандартів організації рецензування та наукового публікування.

Зокрема:

застосовуються загальноприйняті принципи та підходи у сфері peer review;
забезпечується уніфіковане використання термінології відповідно до міжнародних рекомендацій;
підтримується впровадження найкращих практик редакційної діяльності.

Авторам, рецензентам та редакторам рекомендується користуватися матеріалами провідних міжнародних професійних ресурсів у сфері наукового публікування, зокрема:

рекомендаціями EASE (European Association of Science Editors);
практичними інструментами, такими як Peer Review Toolkit;
іншими ресурсами, що сприяють підвищенню якості рецензування та наукової комунікації.

Редакція постійно вдосконалює редакційні процедури з урахуванням міжнародного досвіду та актуальних вимог до наукових видань.

Використання ресурсів EASE

Редакція рекомендує авторам, рецензентам і редакторам користуватися матеріалами міжнародних професійних організацій для підвищення якості наукового письма та рецензування.

Зокрема, рекомендується ознайомитися з україномовними ресурсами EASE (European Association of Science Editors) серед яких:

«Як обирати рецензентів у 7 кроків» (How to Select Reviewers in 7 Steps)
Збірник матеріалів з рецензування (Peer Review Toolkit)
Рекомендації EASE для авторів і перекладачів наукових статей

Використання зазначених матеріалів сприяє підвищенню якості підготовки рукописів, ефективності рецензування та дотриманню міжнародних стандартів наукової комунікації.

Посилання на нормативні документи

Ця редакційна політика ґрунтується на міжнародно визнаних рекомендаціях і стандартах у сфері наукового публікування та рецензування:

Організація / стандарт	Документ
COPE	Guidelines for handling conflicts of interest
COPE	Ethical Guidelines for Peer Reviewers
EASE	Peer Review Toolkit (Ukrainian translation)
EASE	How to Select Reviewers in 7 Steps (Ukrainian)
ANSI/NISO	Z39.106-2023: Standard Terminology for Peer Review
STM / NISO	Peer Review Terminology