Редакційно-видавничий процес

Цей документ визначає повний цикл проходження рукопису – від моменту його подання до публікації та довгострокового архівування. Редакційно-видавничий процес базується на міжнародно визнаних стандартах наукового публікування, зокрема рекомендаціях Committee on Publication Ethics, настановах International Committee of Medical Journal Editors, стандартах European Association of Science Editors, а також принципах Transparency and Openness Promotion.

Редакція дотримується принципів академічної доброчесності, прозорості, неупередженості та наукової відповідальності на всіх етапах роботи з рукописами.

1. Подача рукопису

1.1. Загальні вимоги до подачі

До розгляду приймаються рукописи, що відповідають тематичному профілю збірника та містять результати оригінальних, раніше не опублікованих наукових досліджень. Подання рукопису до редакції означає підтвердження авторами таких положень:

  • рукопис не був раніше опублікований (повністю або частково) та не перебуває на розгляді в іншому науковому виданні;
  • усі співавтори ознайомлені зі змістом рукопису, погоджуються з його поданням та несуть спільну відповідальність за представлені результати;
  • автори надали достовірну інформацію щодо свого внеску в дослідження;
  • відсутній конфлікт інтересів або він належним чином розкритий;
  • дослідження виконано з дотриманням етичних норм (у разі необхідності – із зазначенням схвалення відповідного етичного комітету);
  • у рукописі дотримано принципів академічної доброчесності, зокрема щодо запобігання плагіату, фабрикації та фальсифікації даних.

1.2. Комплект файлів, що подаються до редакції

Рукопис подається до редакції у вигляді окремих файлів у форматах .doc або .docx. Для забезпечення належної організації редакційного процесу та дотримання процедури подвійного «сліпого» рецензування автор(и) повинні надати такі матеріали:

  • Анонімізований рукопис – основний файл статті без зазначення прізвищ авторів, афіліацій, подяк, джерел фінансування та будь-яких інших ідентифікаційних даних. Також необхідно вилучити інформацію з метаданих файлу. Цей варіант використовується для проведення подвійного «сліпого» рецензування.
  • Повна версія статті – файл, що містить повний текст рукопису з інформацією про авторів (прізвища, імена, афіліації, ORCID iD, контактні дані), а також подяки, відомості про фінансування, внесок авторів та інші супровідні елементи.
  • Авторська форма подання статті – підписаний документ встановленого зразка, що підтверджує:
    • оригінальність рукопису;
    • згоду всіх авторів на подання та публікацію;
    • передачу (або ліцензування) авторських прав відповідно до політики видання;
    • відсутність або наявність конфлікту інтересів.

За потреби редакція може запитувати додаткові матеріали, зокрема підтвердження етичного схвалення дослідження, вихідні дані або інші документи, необхідні для перевірки достовірності та відтворюваності отриманих результатів.

Автори також можуть подавати додаткові матеріали (за наявності), зокрема набори даних, графічні файли, таблиці у редагованих форматах та інші супровідні документи, що підвищують прозорість і відтворюваність дослідження.

Рукописи, подані без повного комплекту необхідних файлів, з порушенням вимог анонімізації або оформлені з відхиленням від встановлених редакцією стандартів, можуть бути повернуті авторам без розгляду.

1.3. Технічні вимоги до рукопису

Рукопис подається у форматі .docx. Вимоги до структури, оформлення, обсягу, цитування та списку літератури визначені в окремому розділі «Вимоги до оформлення рукописів».

Подані матеріали повинні бути належним чином відформатовані, стилістично вивірені та відповідати нормам наукової мови.

1.4. Спосіб подачі

Подання рукописів здійснюється виключно через електронну редакційну систему, доступну на офіційному вебсайті збірника.

У разі технічних збоїв автори можуть додатково надіслати матеріали електронною поштою, про що редакція інформує окремо.

Після реєстрації в системі автор(и) отримують можливість відстежувати статус рукопису на всіх етапах редакційного розгляду – від первинної перевірки до прийняття рішення щодо публікації.

2. Первинна редакційна перевірка

Усі подані рукописи проходять первинну редакційну перевірку з метою оцінки їх відповідності тематичному профілю видання, базовим вимогам якості та редакційним стандартам.

Первинна перевірка здійснюється відповідальним редактором протягом 1–3 робочих днів з моменту надходження рукопису. На цьому етапі оцінюються:

  • відповідність тематиці та науковому профілю видання;
  • дотримання технічних вимог до оформлення рукопису;
  • повнота поданого пакета документів;
  • коректність анонімізації рукопису для забезпечення подвійного «сліпого» рецензування;
  • відсутність ознак академічної недоброчесності (зокрема плагіат перевіряється за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення);
  • відповідність принципам відкритої науки (за наявності відповідних даних);
  • дотримання етичних вимог до проведення наукових досліджень.

За результатами первинної перевірки редактор може прийняти одне з таких рішень:

  1. Передати рукопис на рецензування.
  2. Повернути рукопис авторам для доопрацювання з метою усунення технічних або формальних недоліків без початку процедури рецензування.
  3. Відхилити рукопис без рецензування (desk rejection) у разі невідповідності тематиці видання, недостатнього рівня наукової якості або виявлення суттєвих порушень принципів публікаційної етики.

Рішення щодо подальшого розгляду рукопису ґрунтується на оцінці його наукової новизни, актуальності, методологічної обґрунтованості, валідності отриманих результатів, а також чіткості та логічності викладу матеріалу.

Відхилення рукопису на етапі первинної редакційної перевірки не обмежує право авторів на повторне подання суттєво доопрацьованої версії, за умови усунення зазначених недоліків.

Автор(и) отримують повідомлення про результати первинної перевірки із коротким обґрунтуванням прийнятого рішення.

3. Рецензування

Загальні положення та детальний опис процедури рецензування наведено в окремому розділі «Процес рецензування». У цьому розділі визначено ключові принципи організації експертної оцінки рукописів.

3.1. Модель рецензування

Рукописи, що успішно пройшли первинну редакційну перевірку, направляються на зовнішнє незалежне рецензування.

У журналі застосовується модель подвійного анонімного рецензування (double-anonymized peer review), за якої автори та рецензенти залишаються взаємно анонімними. Такий підхід забезпечує неупередженість, об’єктивність і фокусування оцінки виключно на науковій якості рукопису.

Кожен рукопис рецензується щонайменше двома незалежними експертами, які підбираються з урахуванням:

  • наукової компетентності у відповідній галузі;
  • відсутності конфлікту інтересів;
  • інституційної незалежності від авторів.

Редакція залишає за собою право відхилити рукопис без направлення на рецензування (desk rejection), якщо він не відповідає тематичному профілю видання або мінімальним вимогам наукової якості.

3.2. Строки рецензування

Стандартний строк підготовки рецензії становить 2–4 тижні з моменту прийняття запрошення рецензентом.

У разі потреби продовження терміну рецензент зобов’язаний завчасно повідомити редакцію. Якщо рецензія не надана у встановлений строк без попереднього повідомлення, редакція залишає за собою право призначити іншого рецензента для забезпечення своєчасності розгляду рукопису.

3.3. Повторне рецензування

У разі суттєвого доопрацювання рукопису (major revision) виправлена версія, як правило, повторно направляється тим самим рецензентам для оцінки врахування їхніх зауважень.

Редакція може залучити додаткового або нового рецензента у випадках, коли:

  • попередній рецензент недоступний;
  • зміни у рукописі мають принциповий характер;
  • виникає потреба в додатковій експертній оцінці окремих аспектів дослідження.

4. Редакційне рішення

На підставі отриманих рецензій та редакційної оцінки головний редактор або відповідальний редактор ухвалює остаточне рішення щодо рукопису.

Можливі такі редакційні рішення:

4.1. Прийняти до публікації (Accept)

Рукопис приймається до публікації без змін або з незначними редакційними правками технічного чи стилістичного характеру, що вносяться редакцією без додаткового погодження або за погодженням з авторами.

Автор(и) отримують офіційне повідомлення про прийняття рукопису до публікації.

4.2. Прийняти після незначного доопрацювання (Minor Revision)

Рукопис потребує незначних доопрацювань, зокрема уточнення формулювань, доповнення списку літератури, виправлення таблиць, рисунків або окремих структурних елементів.

Строк для подання виправленої версії становить до 30 календарних днів.

Виправлений рукопис, як правило, не направляється на повторне рецензування, а перевіряється редактором на предмет врахування зауважень.

4.3. Направити на суттєве доопрацювання (Major Revision)

Рукопис потребує істотного доопрацювання, яке може включати перегляд методології, розширення або уточнення аналізу даних, доопрацювання теоретичної бази чи суттєву зміну висновків.

Строк для подання доопрацьованої версії становить до 60 календарних днів.

Виправлений рукопис, як правило, направляється на повторне рецензування для оцінки врахування зауважень рецензентів.

4.4. Відхилити (Reject)

Рукопис відхиляється і не може бути прийнятий до публікації.

Підставами для відхилення можуть бути:

  • невідповідність тематичному профілю видання;
  • недостатній рівень наукової новизни або значущості результатів;
  • суттєві методологічні недоліки;
  • логічна або структурна непослідовність дослідження;
  • виявлення плагіату або інших порушень принципів публікаційної етики;
  • наявність концептуальних проблем, які не можуть бути усунені шляхом доопрацювання.

Редакція надає авторам обґрунтоване повідомлення щодо причин відхилення.

Редакційне рішення ухвалюється, як правило, протягом 5 робочих днів після отримання всіх рецензій.

Інформація про прийняте рішення надсилається автору-кореспонденту через електронну редакційну систему та/або електронною поштою.

5. Доопрацювання рукопису

У разі отримання рішення про доопрацювання рукопису автор(и) зобов’язані:

  1. Подати виправлену версію рукопису у встановлений редакцією строк.
  2. Надати відповідь рецензентам у вигляді окремого документа, що містить поетапні коментарі щодо кожного зауваження із зазначенням внесених змін (із посиланням на відповідні місця в тексті) або аргументоване наукове обґрунтування у випадку незгоди.
  3. Чітко позначити всі внесені зміни у тексті рукопису (за допомогою режиму відстеження змін або іншим наочним способом).

У разі неможливості подати доопрацьований рукопис у визначений строк автор(и) повинні завчасно повідомити редакцію та подати обґрунтований запит на його продовження.

Рукопис, не поданий у встановлений строк без попереднього повідомлення, може бути визнаний відкликаним.

Автори мають право не погоджуватися з окремими зауваженнями рецензентів за умови надання чіткого, аргументованого та науково обґрунтованого пояснення своєї позиції. У таких випадках остаточне рішення приймається редакцією з урахуванням усіх наданих матеріалів.

6. Прийняття до публікації

Після ухвалення остаточного позитивного рішення щодо рукопису автор(и) отримують офіційне повідомлення про його прийняття до публікації.

На цьому етапі здійснюється фінальне уточнення метаданих статті, зокрема:

  • перевірка та уніфікація відомостей про авторів (повні імена, ORCID iD, афіліації, контактні дані) відповідно до вимог індексаційних баз;
  • підтвердження інформації про джерела фінансування (гранти, проєкти, номери договорів тощо) для коректного відображення у публікації;
  • за потреби – уточнення декларацій (конфлікт інтересів, внесок авторів, доступність даних тощо).

7. Редакційно-видавнича підготовка

Після прийняття до публікації рукопис передається на редакційно-видавничу підготовку, яка включає комплекс процедур, спрямованих на забезпечення якості, точності та відповідності статті міжнародним стандартам наукового публікування.

7.1. Літературне та наукове редагування (Copyediting)

На цьому етапі здійснюється мовно-стилістичне, орфографічне та пунктуаційне редагування тексту, уточнення термінології, перевірка логічної послідовності та узгодженості викладу матеріалу.

Редакційне втручання не змінює наукового змісту рукопису; всі суттєві правки погоджуються з автором(ами).

7.2. Перевірка бібліографії та метаданих

Редакція перевіряє повноту та коректність оформлення бібліографічних посилань, відповідність їх встановленим стандартам, а також наявність DOI для джерел, де це можливо.

Одночасно здійснюється підготовка та верифікація метаданих статті (дані про авторів, назва, анотація, ключові слова тощо) для подальшої реєстрації в системах індексації, зокрема CrossRef.

7.3. Верстка та присвоєння ідентифікаторів

Рукопис верстається відповідно до затвердженого шаблону видання. У процесі верстки перевіряється якість відтворення таблиць, рисунків, формул та інших елементів.

Після завершення верстки формується фінальна версія статті (proof) у форматі PDF, а також здійснюється присвоєння цифрового ідентифікатора DOI та підготовка матеріалів до публікації.

У процесі редакційно-видавничої підготовки редакція може звертатися до авторів для уточнення окремих положень, даних або елементів оформлення.

8. Коректура та погодження з авторами

Після завершення верстки автор(и), як правило відповідальний автор, отримують фінальну версію статті (proof) у форматі PDF для перевірки.

Автор(и) зобов’язані:

  • перевірити правильність відтворення тексту, таблиць, рисунків і формул;
  • підтвердити коректність метаданих та відсутність помилок;
  • надати відповідь редакції у встановлений строк (як правило, 3–5 робочих днів).

На етапі коректури допускаються лише:

  • виправлення технічних, орфографічних або редакційних помилок;
  • уточнення, що не впливають на науковий зміст і результати дослідження;
  • виправлення неточностей у формулах, таблицях, підписах до рисунків і списку літератури.

Суттєві зміни змісту статті після її прийняття до публікації не допускаються.

У разі ненадання відповіді автора(ів) у встановлений строк редакція залишає за собою право затвердити фінальну версію статті та передати її до публікації з урахуванням внесених редакторських виправлень.

9. Публікація

9.1. Рання онлайн-публікація (Ahead-of-Print / Online First)

Після погодження коректури стаття публікується на офіційному вебсайті журналу в режимі раннього доступу (ahead-of-print / online first), тобто до включення до конкретного випуску.

На цьому етапі статті присвоюється постійний цифровий ідентифікатор DOI через CrossRef, що забезпечує її повну цитованість та доступність у науковому просторі.

9.2. Включення до випуску

Опубліковані онлайн статті включаються до відповідного номера журналу згідно з редакційним планом.

Черговість публікації визначається датою прийняття рукопису до публікації, а також необхідністю забезпечення тематичного балансу випуску.

Після включення до випуску стаття отримує остаточні бібліографічні реквізити (том, номер, сторінки).

9.3. Відкритий доступ (Open Access)

Журнал забезпечує відкритий доступ до всіх опублікованих матеріалів відповідно до принципів Open Access.

Публікації розповсюджуються на умовах ліцензії Creative Commons, що дозволяє вільне використання матеріалів із обов’язковим посиланням на першоджерело. Конкретний тип ліцензії зазначається в кожній статті та на офіційному вебсайті журналу.

9.4. Розповсюдження та індексація

Після публікації статті її метадані та повні тексти інтегруються до міжнародних інформаційних систем і наукометричних сервісів, зокрема:

  • CrossRef – для реєстрації та підтримки DOI;
  • Google Scholar – для забезпечення наукової видимості та цитованості;
  • міжнародних і національних баз даних, у яких індексується журнал (актуальний перелік доступний на сайті видання);
  • профілів авторів у ORCID (за наявності відповідної інтеграції).

Після завершення всіх редакційно-видавничих процедур стаття:

  • публікується на офіційному вебсайті журналу у відкритому доступі;
  • отримує остаточні бібліографічні характеристики;
  • індексується відповідно до політики журналу та вимог наукометричних баз.

10. Постпублікаційний етап

Редакція забезпечує належний супровід опублікованих матеріалів, дотримуючись принципів прозорості, академічної доброчесності та рекомендацій Committee on Publication Ethics.

10.1. Виправлення (Erratum)

У разі виявлення після публікації помилок, що не впливають на достовірність результатів і основні висновки дослідження, редакція публікує Повідомлення про виправлення (Erratum) у вигляді окремого документа із зазначенням внесених змін.

Оригінальна стаття при цьому не змінюється, але пов’язується з відповідним повідомленням про виправлення через систему посилань.

10.2. Відкликання публікації (Retraction)

Відкликання статті здійснюється відповідно до міжнародних стандартів публікаційної етики у випадках:

  • виявлення плагіату, фабрикації або фальсифікації даних;
  • дублювання публікації без належного посилання на попереднє джерело;
  • наявності суттєвих методологічних помилок, що ставлять під сумнів достовірність висновків;
  • порушення авторських прав або етичних норм проведення досліджень.

Відкликана стаття не видаляється з архіву журналу, але чітко маркується як «Retracted».

Її цифровий ідентифікатор DOI залишається активним і веде на сторінку з офіційним повідомленням про відкликання та зазначенням причин.

10.3. Висловлення занепокоєння (Expression of Concern)

У разі надходження обґрунтованих скарг або виявлення потенційних порушень, що потребують додаткового розслідування, редакція може опублікувати повідомлення типу «Висловлення занепокоєння».

Таке повідомлення інформує наукову спільноту про наявність сумнівів щодо публікації до завершення перевірки. Рішення про його оприлюднення ухвалюється редакційною колегією на підставі наявних доказів.

Детальніше ці політики наведені в розділі «Політика виправлень та відкликання статей».

10.4. Апеляції та скарги

Автори мають право подати апеляцію щодо будь-якого редакційного рішення. Усі апеляції розглядаються редакційною колегією відповідно до встановленої процедури, викладеної у розділі «Політика розгляду скарг та апеляцій».

Редакція також розглядає звернення третіх осіб щодо можливих порушень, пов’язаних із опублікованими матеріалами.

10.5. Постпублікаційна дискусія

Журнал підтримує наукову дискусію після публікації через механізм листів до редакції або інші модеровані форми обговорення.

У разі надходження коментаря щодо конкретної статті редакція, як правило, надає авторам можливість підготувати відповідь, яка може бути опублікована разом із коментарем (див. розділ «Постпублікаційне обговорення та внесення змін»)..

11. Архівування та збереження

Редакція забезпечує довгострокове збереження та доступність опублікованих матеріалів із використанням надійних систем цифрового архівування (див. розділ «Політика архівування та довготривалого зберігання»).

Зокрема, застосовуються такі механізми:

  • участь у програмах цифрового збереження, таких як LOCKSS, CLOCKSS або їх аналоги;
  • депонування матеріалів у інституційному репозиторії ХНАДУ;
  • передача обов’язкових примірників до Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.

Автори заохочуються до самоархівування своїх публікацій (препринтів або постпринтів) у відкритих репозиторіях відповідно до умов ліцензії та політики журналу.

12. Зведені строки редакційно-видавничого процесу

Наведена нижче таблиця містить орієнтовні строки проходження основних етапів редакційно-видавничого процесу. Фактичні строки можуть варіюватися залежно від складності рукопису, кількості раундів доопрацювання, а також оперативності взаємодії авторів і рецензентів.

Етап процесу

Орієнтовний строк

Первинна редакційна перевірка (desk review)

1–3 робочі дні

Призначення рецензентів

до 5 робочих днів

Рецензування (перший раунд)

2–4 тижні

Редакційне рішення за результатами рецензування

до 5 робочих днів

Доопрацювання авторами (minor revision)

до 30 днів

Доопрацювання авторами (major revision)

до 60 днів

Повторне рецензування (за потреби)

1–2 тижні

Редакційно-видавнича підготовка

1–2 тижні

Коректура та погодження з авторами

до 5 робочих днів

Онлайн-публікація (ahead-of-print)

після погодження фінальної версії

Включення до випуску збірника

відповідно до редакційного плану

Загальний орієнтовний строк від подання рукопису до онлайн-публікації становить від 3 до 6 місяців.

13. Відповідальність сторін та академічна доброчесність

13.1. Відповідальність авторів

Автори зобов’язані:

  • забезпечувати оригінальність, достовірність і наукову коректність поданих матеріалів;
  • гарантувати коректне визначення авторства: до складу авторів включаються лише особи, які зробили суттєвий інтелектуальний внесок у дослідження (відповідно до рекомендацій ICMJE);
  • декларувати всі потенційні або фактичні конфлікти інтересів;
  • зберігати первинні (вихідні) дані дослідження та надавати їх на обґрунтований запит редакції.

13.2. Відповідальність рецензентів

Рецензенти зобов’язані:

  • надавати об’єктивні, неупереджені та аргументовані рецензії у встановлені строки;
  • дотримуватися конфіденційності щодо змісту рукопису та процесу рецензування;
  • повідомляти про наявність конфлікту інтересів та відмовлятися від рецензування у разі його існування.

13.3. Відповідальність редакції

Редакція зобов’язується:

  • забезпечувати незалежність, об’єктивність і неупередженість редакційних рішень незалежно від особи авторів;
  • гарантувати конфіденційність інформації щодо авторів, рецензентів і рукописів;
  • забезпечувати прозорість редакційного процесу на всіх його етапах;
  • розглядати скарги та повідомлення про порушення відповідно до рекомендацій COPE.

13.4. Політика щодо зловживань)

Редакція не допускає будь-яких форм недоброчесної поведінки, зокрема:

  • плагіату та самоплагіату;
  • фабрикації або фальсифікації даних;
  • маніпуляцій із процесом рецензування;
  • навмисного введення в оману щодо результатів дослідження.

Усі випадки можливих порушень розглядаються відповідно до рекомендацій COPE із застосуванням відповідних заходів, включаючи відхилення рукопису, відкликання публікації або інформування відповідних установ.

Детальніше опис цієї інформації наведений в розділі «Редакційна етика».

14. Відповідність міжнародним стандартам

Журнал у своїй діяльності орієнтується на міжнародні стандарти та рекомендації, зокрема:

Дотримання цих стандартів також відображено у відповідних розділах редакційної політики журналу.

Контактна інформація

З питань редакційного процесу просимо звертатися до відповідального секретаря редакції за електронною адресою: fedotova.i@khadi.kharkov.ua .