КОНЦЕПТУАЛЬНА БАГАТОРІВНЕВА ТРАНСМІСІЙНА МОДЕЛЬ, ЩО ПОЄДНУЄ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ З ЕКОНОМІЧНОЮ ЕФЕКТИВНІСТЮ ТА МАКРОЕКОНОМІЧНОЮ СТАБІЛЬНІСТЮ

Анотація

У статті розроблено багаторівневу концептуальну управлінсько-орієнто­вану модель, що пояснює ієрархічну трансмісію управлінських спроможностей підприємства в економічну ефективність та макроекономічну стабільність. Метою дослідження є систематизація сучасних управлінських підходів, які впливають на результати діяльності підприємств, а також обґрунтування кумулятивної трансмісійної моделі, що поєднує управ­лінські системи, результати на рівні фірми, галузеву динаміку та макроекономічні показники. У роботі інтегровано стратегічний менеджмент, системи вимірювання результативності, цифрову трансформацію, розвиток людського капіталу та операційну оптимізацію в цілісну аналітичну архітектуру. Запропоновано ієрархічну кумулятивну трансмісійну модель, яка концептуалізує чотири взаємопов’язані рівні: 1) управлінські спроможності на рівні підпри­ємства; 2) вимірювані економічні результати діяльності фірми, зокрема продуктивність і ефективність використання капіталу; 3) галузеві агреговані ефекти; 4) макроекономічну стабільність, відображену у динаміці ВВП, заробітної плати та структурі зайнятості. Модель підкреслює кумулятивний, лаговий, умовний та інституційно модифікований характер ефектів, акцентуючи нелінійну природу поширення ефективності між рівнями економічної системи. Аналіз макроекономічних показників Азербайджану за 2020–2025 рр. демонструє, що зростання заробітної плати, галузева модернізація та підвищення продук­тивності можуть інтерпретуватися як агреговані результати управлінської модернізації та цифрової трансформації на рівні підприємств. Отримані результати підтверджують, що стійка макроекономічна стабільність залежить не лише від накопичення капіталу, а й від якості стратегічного узгодження, систем вимірювання результативності, цифрової інтеграції та управління людським капіталом у межах підприємств. Запропонована модель розширює теоретичні положення менеджменту й економічної теорії шляхом формалізації мікро–, макрозв’язку та має практичне значення для підприємств і державної політики, спрямованої на посилення довгострокової економічної стійкості й конкурентоспроможності.