РОЛЬ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН У МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Анотація

У контексті динамічних ринкових середовищ та інституційних трансфор­мацій підприємства дедалі частіше стикаються з необхідністю впровадження стратегічних змін, що забезпечують їхню стійкість і конкурентоспроможність. Організаційна культура, інноваційна інфраструктура та адаптивні моделі управління є ключовими вимірами таких трансформацій, проте їхня взаємозалежність часто недооцінюється у традиційних підхо­дах. Метою дослідження є систематизація та адаптація сучасних підходів до управління стратегічними змінами з акцентом на інтеграцію організаційних, культурних, технологічних та інноваційно-орієнтованих факторів. Результати дослідження демонструють, що успішне впровадження стратегічних змін потребує скоординованої підготовки персоналу, розвитку інноваційних систем та застосування гнучких моделей управління. Готовність працівників, підтримана через системне навчання, поетапну адаптацію та чітке комунікування цілей, зменшує опір і сприяє залученості. Водночас інноваційна інфраструктура та інформаційні технології відіграють центральну роль у підтримці процесів прийняття рішень та підвищенні оперативності реакції підприємств на вимоги ринку. Сучасні моделі, такі як орієнтовані на майбутнє, мережеві, гнучкі і клієнтоорієнтовані організації, забезпечують структурну та операційну гнучкість, необхідну для конкуренції в умовах невизначеності. Науковий внесок статті полягає в інтеграції цих вимірів у комплексну систему, що спрямовує підприємства через складні трансформації. На відміну від традиційних підходів, які пріоритетно розглядають структурні або технологічні елементи, запропонована концепція демонструє, що стійка конкурентоспроможність залежить від балансування людських, культурних та технологічних ресурсів. Практичне значення дослідження проявляється у можливості застосування цієї системи як діагностичного інструменту для оцінки готов­ності до змін та як дорожньої карти для розробки стратегій трансформації конкретного підприємства. Отримані результати особливо актуальні для підприємств перехідних економік, де обмежені ресурси та зовнішні шоки потребують адаптивних, інноваційно-орієнтованих, культурно чутливих підходів до стратегічного управління.