ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КАТЕГОРІАЛЬНОГО АНАЛІЗУ КОНЦЕПТУ ЛОЯЛЬНОСТІ ПЕРСОНАЛУ

І. В. ФЕДОТОВА; Н. А. БОЧАРОВА; А. РАХВАЛЬ-МЮЛЛЕР

doi:10.30977/ETK.2225-2304.2025.46.7

Автор(и)

І. В. ФЕДОТОВА Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0002-3277-0224
Н. А. БОЧАРОВА Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-4371-0187
А. РАХВАЛЬ-МЮЛЛЕР Ягеллонський університет, вул. Голембя, 24, 31-007, м. Краків, Польща, Польща https://orcid.org/0000-0001-7871-2356

DOI:

https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2025.46.7

Ключові слова:

лояльність персоналу, управління персоналом, корпоративна культура, емоційна прихильність, поведінкова активність, нормативна відповідальність, стратегічне управління, трудові відносини, людський капітал

Анотація

У сучасних умовах глибокої соціально-економічної трансформації, цифровізації бізнес-процесів та загострення конкуренції на глобальних ринках людський капітал дедалі більше розглядається як провідний стратегічний ресурс, здатний визначати напрями розвитку та конкурентоспроможність організацій. У цьому контексті лояльність персоналу виступає не лише індикатором стабільності трудових відносин, а й ключовим чинником забезпечення довгострокової життєздатності, інноваційності та соціальної відповідальності бізнес-структур. У статті акцентовано увагу на теоретико-методологічних засадах категоріального аналізу концепту лояльності персоналу, що дозволяє здійснити цілісне та системне дослідження її змісту, структури й функціонального навантаження. Використання методології Теорії динамічних інформаційних систем у поєднанні з категоріальним методом дворівневої тріадної декрипції дало змогу здійснити формалізоване структурування ключових категорій першого та другого рівня, що репрезентують емоційний, поведінковий і нормативний виміри лояльності. Це, у свою чергу, забезпечило побудову багаторівневої аналітичної моделі, здатної інтегрувати психологічні, ціннісні та управлінські аспекти. Розкрито відмінності між суміжними категоріями – лояльністю, організаційною прихильністю, задоволеністю працею, ідентифікацією та залученістю, що дозволяє уникнути термінологічної невизначеності та забезпечує чіткіший концептуальний апарат для наукових досліджень. Показано, що лояльність персоналу інтегрує емоційну ідентифікацію з цінностями організації, готовність до активної участі у її діяльності, а також усвідомлення морально-етичного обов’язку перед компанією, формуючи комплексну характеристику взаємин працівників з організацією. Окремо підкреслено трансформаційний вплив нових соціально-економічних реалій, таких як поширення дистанційної й гібридної зайнятості, міжпоколіннєві зрушення на ринку праці та зростання ролі корпоративної соціальної відповідальності. Ці фактори зумовлюють зміну механізмів формування й підтримки лояльності та вимагають оновлення управлінських стратегій. Запропонована методологічна модель категоріального аналізу слугує науковим підґрунтям для подальших досліджень і практичним орієнтиром для стратегічного управління людським капіталом у сучасних організаціях.

Біографії авторів

І. В. ФЕДОТОВА, Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

доктор економічних наук, професор

Н. А. БОЧАРОВА, Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

кандидат економічних наук, доцент

А. РАХВАЛЬ-МЮЛЛЕР, Ягеллонський університет, вул. Голембя, 24, 31-007, м. Краків, Польща

доктор філософії (PhD) з менеджменту, науковий і навчальний асистент Інституту підприємництва та інновацій, кафедра менеджменту та соціальних комунікацій, Ягеллонський університет, вул. професора Станіслава Лоясевича, 4, м. Краків, Польща, 30-348

Посилання

Butylina, O. V. (2017). Lojalʹnistʹ personalu orhanizatsiyi: pidkhody do vyznachennya [Employee loyalty of the organization: approaches to definition]. SOCIOPROSTIR – SOCIOSPACE, 6, 21–24. [in Ukrainian].

Online Etymology Dictionary. “Loyal”. Retrieved from https://www.etymonline.com/word/loyal. [in English].

Kuzʹmin, O. Ye., & Melʹnyk, O. H. (2003). Osnovy menedzhmentu: pidruchnyk [Fundamentals of Management: Textbook]. Kyiv: Akademvydav, 416 p. [in Ukrainian].

Meyer, J. P., Stanley, D. J., Herscovitch, L., & Topolnytsky, L. (2002). Affective, Continuance, and Normative Commitment to the Organization: A Meta-analysis of Antecedents, Correlates, and Consequences. Journal of Vocational Behavior, 61(1), 20–52. https://doi.org/10.1006/jvbe.2001.1842. [in English].

Mowday, R. T., Porter, L. W., & Steers, R. M. (1982). Employee-organization linkages. New York: Academic Press. [in English].

Bohoyavlensʹkyy, O. V. (2017). Formuvannya loyalʹnosti personalu v umovakh kontseptsiyi vnutrishnʹoho marketynhu [Formation of employee loyalty in the conditions of the internal marketing concept]. Visnyk ekonomiky transportu i promyslovosti – Bulletin of Transport Economics and Industry, 59, 216–224. [in Ukrainian].

Bocharova, N. A., & Fedotova, I. V. (2013). Osnovni typy loyalʹnosti personalu pidpryyemstva [Basic types of enterprise staff loyalty]. Ekonomika transportnoho kompleksu – Economics of the Transport Complex, 22, 40–51. [in Ukrainian].

Myronova, L. H. (2011). Suchasni metody otsinyuvannya personalu pidpryyemstv [Modern methods of personnel evaluation at enterprises]. Kulʹtura narodiv Prychornomorʹya – Culture of the Black Sea Peoples, 214, 46–50. [in Ukrainian].

Mishustina, T. S., & Filali Ansari, Yu. S. (2013). Lojalʹnistʹ personalu yak osnova upravlinnya korporatyvnoyu torhovelʹnoyu markoyu promyslovoho pidpryyemstva [Employee loyalty as the basis for managing the corporate brand of an industrial enterprise]. Visnyk Natsionalʹnoho universytetu “Lʹvivsʹka politekhnika” – Bulletin of the National University "Lviv Polytechnic", 776, 48–55. [in Ukrainian].

Nahirna, O. O. (2011). Faktory loyalʹnosti personalu komertsiynykh orhanizatsiy [Factors of employee loyalty in commercial organizations]. Naukovi studiyi iz sotsialʹnoyi ta politychnoyi psykholohiyi – Scientific Studies in Social and Political Psychology, 28, 243–252. [in Ukrainian].

Puchkova, S. I. (2018). Upravlinnya loyalʹnistyu personalu pidpryyemstva [Managing employee loyalty of the enterprise]. In: Pidpryyemnytsʹka modelʹ ekonomiky ta upravlinnya rozvytkom pidpryyemstva – Entrepreneurial Model of Economy and Enterprise Development Management: Proceedings of the 1st International Scientific and Practical Conference (pp. 209–212). Zhytomyr. Retrieved from https://conf.ztu.edu.ua/wp-content/uploads/2018/12/209.pdf. [in Ukrainian].

Poplavsʹka, A. P. (2012). Teoretychnyy analiz problemy loyalʹnosti personalu do orhanizatsiyi [Theoretical analysis of the problem of employee loyalty to the organization]. Problemy suchasnoyi psykholohiyi – Problems of Modern Psychology, 2, 64–71. [in Ukrainian].

Shpektorenko, I. V. (2013). Lojalʹnistʹ yak yakistʹ personalu: do problemy formuvannya ta otsinyuvannya [Loyalty as a quality of personnel: to the problem of formation and evaluation]. Publichne administruvannya: teoriya ta praktyka – Public Administration: Theory and Practice, 1. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Patp_2013_1_21. [in Ukrainian].

Hirschman, A. O. (1970). Exit, voice, and loyalty: Response to decline in firms. Harvard University Press. [in English].

Allen, N. J., & Meyer, J. P. (1990). The measurement and antecedents of affective, continuance and normative commitment to the organization. Journal of Occupational Psychology, 63, 1–18. https://doi.org/10.1111/j.2044-8325.1990.tb00506.x. [in English].

Mathieu, J. E., & Zajac, D. M. (1990). A review and meta-analysis of the antecedents, correlates, and consequences of organizational commitment. Psychological Bulletin, 108(2), 171–194. https://doi.org/10.1037/0033-2909.108.2.171. [in English].

Eisenberger, R., Huntington, R., Hutchison, S., & Sowa, D. (1986). Perceived Organizational Support. Journal of Applied Psychology, 71(3), 500–507. https://doi.org/10.1037/0021-9010.71.3.500. [in English].

Lipka, A., Waszczak, S., & Winnicka-Wejs, A. (2014). Loyalty and workaholism in the methods of human capital evaluation (in) an organization – a comparative study. Journal of Economics & Management, 17. [in English].

Dutta, T., & Dhir, S. (2021). Employee Loyalty: Measurement and Validation. Global Business Review, 26(2), 346–363. https://doi.org/10.1177/0972150921990809. [in English].

Mercurio, Z. A. (2015). Affective commitment as a core essence of organizational commitment: An integrative literature review. Human Resource Development Review, 14(4), 389–414. https://doi.org/10.1177/1534484315603612. [in English].

Mowday, R. T., Steers, R. M., & Porter, L. W. (1979). The Measurement of Organizational Commitment. Journal of Vocational Behavior, 14(2), 224–247. https://doi.org/10.1016/0001-8791(79)90072-1. [in English].

Meyer, J. P., & Allen, N. J. (1991). A Three-Component Conceptualization of Organizational Commitment. Human Resource Management Review, 1(1), 61–89. https://doi.org/10.1016/1053-4822(91)90011-Z. [in English].

Weiss, D. J., Dawis, R. V., England, G. W., & Lofquist, L. H. (1967). Manual for the Minnesota Satisfaction Questionnaire. Minnesota Studies in Vocational Rehabilitation, 22, University of Minnesota. [in English].

Ashforth, B. E., & Mael, F. (1989). Social Identity Theory and the Organization. Academy of Management Review, 14(1), 20–39. https://doi.org/10.2307/258189. [in English].

Kahn, W. A. (1990). Psychological Conditions of Personal Engagement and Disengagement at Work. Academy of Management Journal, 33(4), 692–724. URL: https://www.jstor.org/stable/256287. [in English].

Schaufeli, W. B., Salanova, M., González-Romá, V., & Bakker, A. B. (2002). The Measurement of Engagement and Burnout: A Two Sample Confirmatory Factor Analytic Approach. Journal of Happiness Studies, 3(1), 71–92. https://doi.org/10.1023/A:1015630930326. [in English].

Barrero, J. M., Bloom, N., & Davis, S. J. (2021). Why Working from Home Will Stick. National Bureau of Economic Research Working Paper Series, 28731. https://doi.org/10.3386/w28731. [in English].

Glavas, A., & Piderit, S. K. (2009). How Does Doing Good Matter? Effects of Corporate Citizenship on Employees. Journal of Corporate Citizenship, 36, 51–70. https://doi.org/10.9774/GLEAF.4700.2009.wi.00007. [in English].

Kim, H., Lee, M., Lee, H., & Kim, N. (2019). Corporate Social Responsibility and Employee Engagement: Mediating Role of Authenticity, Meaningfulness, and Affective Commitment. Corporate Social Responsibility and Environmental Management, 26(6), 1245–1254. https://doi.org/10.1002/csr.1781. [in English].

Gond, J. P., El Akremi, A., Swaen, V., & Babu, N. (2017). The Psychological Microfoundations of Corporate Social Responsibility: A Person-Centric Systematic Review. Journal of Organizational Behavior, 38(2), 225–246. https://doi.org/10.1002/job.2170. [in English].

Fedotova, I.V., Sandzhay, Kumar Bal. (2020). Zhyttyezdatnistʹ pidpryyemstva: ponyattya i spetsyfichni rysy [Viability of the enterprise: concepts and specific features]. Ekonomika transportnoho kompleksu – Economics of the transport complex. 36, 5-22. [in Ukrainian].

Fedotova, I.V. (2020). Upravlinnya zhyttyezdatnistyu pidpryyemstva: sutnistʹ ta kontseptualʹni polozhennya [Enterprise viability management: essence and conceptual provisions]. Economic journal Odessa polytechnic university. 2020. No. 2 (12). P. 94-101. [in Ukrainian].