ЗНАЧЕННЯ ЛЮДСЬКИХ РЕСУРСІВ У МУЛЬТИКУЛЬТУРНОМУ ОРГАНІЗАЦІЙНОМУ КОНТЕКСТІ: АНАЛІЗ, ВИКЛИКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ

Автор(и)

  • Н. А. БОЧАРОВА Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0000-0003-4371-0187
  • І. О. ЯРОВИЙ Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002, Україна https://orcid.org/0009-0006-4044-2614

DOI:

https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2024.43.31

Ключові слова:

людські ресурси, організаційне управління, стратегічне планування, мультикультурність, глобалізація, управління талантами

Анотація

Сучасний бізнес-світ характеризується швидкими темпами змін, глобалізацією та цифровою трансформацією, що вимагає від організацій адаптивності та інноваційного підходу до управління своїми ресурсами. Серед них людські ресурси виокремлюються як ключовий актив, що визначає здатність організації до розвитку, конкурентоспроможності та сталого успіху. Ця наукова робота поглиблено аналізує значення людських ресурсів у сучасному організаційному контексті, з акцентом на їх стратегічному значенні та впливі на досягнення цілей організації. У роботі розкривається концепція людських ресурсів, яка охоплює не тільки набір та адміністрування персоналу, а й розвиток, мотивацію, оцінку продуктивності та забезпечення добробуту співробітників. Вона виходить за рамки традиційного управління персоналом, включаючи аспекти організаційної культури, лідерства, управління змінами. Значна увага приділяється ролі мультикультурних людських ресурсів у глобалізованому світі, їх впливу на інноваційність, креативність та підвищення глобальної конкурентоспроможності організації. Аналізуючи різноманітні підходи та визначення, автор наголошує на необхідності інтеграції стратегічного планування людських ресурсів з культурною обізнаністю та ефективними комунікаційними стратегіями для досягнення стратегічних цілей компанії. Розглядається вплив цифрових технологій на управління людськими ресурсами, включаючи виклики дистанційної роботи, необхідність забезпечення продуктивності та залученості в цифрову епоху. Робота підкреслює важливість глибокого розуміння культурних відмінностей, вміння створювати інклюзивне робоче середовище, розвитку навичок міжкультурної взаємодії та адаптивності. Такий підхід дозволяє компаніям краще розуміти та задовольняти потреби різноманітних клієнтів, сприяє інноваційності та відкриває нові можливості для зростання. Висновки дослідження підкреслюють, що успішне управління людськими ресурсами в сучасному динамічному та складному бізнес-середовищі вимагає комплексного підходу, який враховує як традиційні аспекти, так і сучасні виклики. Глибоке розуміння та ефективне управління людськими ресурсами є вирішальним для забезпечення конкурентоспроможності, інноваційного розвитку та сталого успіху організацій.

Біографії авторів

Н. А. БОЧАРОВА, Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

кандидат економічних наук, доцент

І. О. ЯРОВИЙ, Кафедра менеджменту, Харківський національний автомобільно-дорожній університет, вул. Я. Мудрого, 25, м. Харків, Україна, 61002

здобувач вищої освіти третього освітньо-наукового рівня

Посилання

Rihan, I. (1998). What is human resources management. Erişim Adresi. Retrieved from: https://www. academia. edu/7775792/What_is_Human_Resources_ Managem ent [in English].

Mukhtorov, Botir & Murodjon, Ermatov (2023). METHODS OF EFFECTIVE HUMAN RESOURCE MANAGEMENT. International Journal Of Management And Economics Fundamental, 3.05, 76-80. [in English].

Sedyastuti, K., et al (2021). Human Resources Competency at Micro, Small and Medium Enterprises in Palembang Songket Industry. 2nd Annual Conference on Social Science and Humanities (ANCOSH 2020). Atlantis Press. [in English].

Sutrisno, S., et al (2023). Do Information Technology and Human Resources Create Business Performance: A Review. International Journal of Professional Business Review: Int. J. Prof. Bus. Rev, 8.8, 14. [in English].

Stević, Željko & Nikola, Brković (2020). A novel integrated FUCOM-MARCOS model for evaluation of human resources in a transport company. Logistics, 4.1, 4. [in English].

Prastyaningtyas, Efa Wahyu, et al (2023). The Role of Information Technology in Improving Human Resources Career Development. Jurnal Teknologi Dan Sistem Informasi Bisnis, 5.3, 266-275. [in English].

Berhil, Siham, Habib, Benlahmar & Nasser, Labani (2020). A review paper on artificial intelligence at the service of human resources management. Indonesian Journal of Electrical Engineering and Computer Science, 18.1, 32-40. [in English].

Ngoc, Nguyen Minh & Nguyen, Hoang Tien (2023). Solutions for Development of High-Quality Human Resource in Binh Duong Industrial Province of Vietnam. International journal of business and globalisation. [in English].

Darmawan, Didit, et al (2020). The quality of human resources, job performance and employee loyalty. International Journal of Psychosocial Rehabilitation, 24.3, 2580-2592. [in English].

Infante, A. & Didit, D. Gender Equality: Women's Involvement in Human Resource Management Practices. Journal of Social Science Studies (JOS3), 2.1, 27-30. [in English].

Wissemann, A.K., et al (2022). Strategic guidance and technological solutions for human resources management to sustain an aging workforce: Review of international standards, research, and use cases. JMIR Human Factors, 9.3, 27-50. [in English].

Kazachenko, E. (2023). Strategic role of human resources in successful operation and business development. Věda a perspektivy, 10 (29). [in English].

Firdaus, Moh, et al (2023). Optimizing Organizational Performance through Strategic Human Capital Management. Ascarya: Journal of Islamic Science, Culture, and Social Studies, 3.2, 151-157. [in English].

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-03-25

Номер

Розділ

ЗАГАЛЬНОЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОГО КОМПЛЕКСУ