ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК МІЖ КУЛЬТУРНИМИ ВИМІРАМИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ВИБІР СТИЛІВ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.30977/ETK.2225-2304.2023.42.121Ключові слова:
культурні виміри, міжкультурна комунікація, вибір стилів вирішення конфліктів, управління конфліктами, міжкультурне вирішення конфліктів, міжнародні відносини, міжкультурне співробітництвоАнотація
Стаття пропонує багатогранне дослідження складної взаємодії між культурними вимірами й тим, якому стилю вирішення конфліктів надається перевага. Робота детально розглядає глибокий вплив культурних цінностей на вибір, який роблять керівники у процесі управління конфліктами, покращуючи наше розуміння цього складного зв'язку. Визначаючи культуру та конфлікт як центральні поняття, стаття досліджує кілька ключових культурних вимірів у рамках методики Хофстеда, яка фокусується на індивідуалізмі та колективізмі, високій та низькій владній дистанції, а також високому та низькому ступенях уникнення невизначеності. Деякі роботи охоплюють дослідження щодо дистанції влади та стилю вирішення конфліктів, що підкреслює важливість розуміння того, як певні люди обирають стилі, що відповідають їхнім культурним нормам, підтримуючи низьку або високу дистанцію влади в межах власних культур.
Дослідження розкриває глибокий зв'язок між різними типами культур та стилями управління конфліктами. В умовах індивідуалізму перевага надається стилю уникнення при управлінні конфліктами, тоді як типовим вибором у колективістських культурах є такі стилі управління конфліктами, що передбачають компроміс і виконання зобов’язань. Крім того, в умовах високої дистанції влади представники владних культур більш схильні обирати стиль уникнення вирішення конфліктів. Дослідження буде важливим для управління міжкультурними конфліктами в різних контекстах, особливо в глобальному управлінні, міжнародних відносинах і управлінні багатонаціональними колективами. Запропоновані результати дослідження надають рекомендації для керівників, які намагаються вирішити міжкультурне напруження та просувати такі ефективні стратегії вирішення конфліктів, які б відповідали культурним цінностям. Стаття пропонує цінну інформацію, яка підкреслює необхідність подальших поглиблених досліджень додаткових культурних вимірів. Також вона сприяє нашому розумінню складних взаємозв'язків між культурою та вирішенням конфліктів і могла б бути певним орієнтиром для аналізу преференцій у міжкультурних конфліктах, сприяння управлінню розв’язанням конфліктів у мультикультурних проєктах та просування міжкультурного співробітництва і розуміння. Постійні дослідження в цій галузі необхідні для більш ефективного управління конфліктами в умовах дедалі більш різноманітного глобального ландшафту.
Посилання
Brown, B. (1977). Face Saving and Face Restoration in Negotiation. In D. Druckman (Ed.), Negotiations: Social-Psychological Perspectives. Sage, pp. 275-300.
Garcia, S. M., Tor, A., & Gonzales, R. (2006). Ranks and rivals: A theory of competition. Personality and Social Psychology Bulletin, 13, 111-122.
Gunkel, M. C., Schlägel, R.L. (2014). Culture as influence on emotional intelligence: an empirical study of nine countries. Journal of International Management, 20(2), 256-274.
Gunkel, M., Schlaegel, Ch., Taras, V. (2016). Cultural values, emotional intelligence, and conflict handling styles: A global study. Journal of World Business, 1, 10708.
He, Z., Zhu, J., & Peng, S. (2002). Cultural values and conflict resolution in enterprises in diverse cultural settings in China. In G. M., Chen,R. Ma, (Eds.), Chinese conflict management and resolution (pp. 129-147). CT, USA: Ablex Westport.
Herskovits, M. J. (1973). Cultural Relativism: Perspectives on Cultural Pluralism. New York: Random House.
Hocker, J. L., & Wilmot, W. W. (2010). Interpersonal Conflict. McGraw-Hill Higher Education.
Hofstede, G. (1980). Culture's Consequences: International Differences in Work-Related Values. SAGE Publications.
Hofstede, G., Hofstede, G. J., Minkov, M. (2010). Cultures and Organizations: Software of the Mind. 3rd Edition. USA: McGraw-Hill.
Holt, J. L., & DeVore, C. J. (2005). Culture, gender, organizational role, and styles of conflict resolution: a meta-analysis. International Journal of Intercultural Relations, 29(2), 165–196.
Katz, D., & Kahn, R. L. (1978). The social psychology of organizations (2nd ed.). New York: Wiley.
Kilmann, R.H., & Thomas, K.W. (1977). Developing a forced-choice measure of conflict-handling behavior: The 'Mode' Instrument. Educational and Psychological Measurement, 37, 309-325.
Komarraju, M., Dollinger, S. J., Lovell, J. L. (2008). Individualism-collectivism in horizontal and vertical directions as predictors of conflict management styles. International Journal of Conflict Management , 19(1), 20–35.
Lazear, E. P., & Rosen, S. (1981). Rank-order tournaments as optimum labor contracts. Journal of Political Economy , 89, 841-864.
Lin, Yutang (1935). My Country and My People. Reynal & Hitchcock.
Mead, M. (1928). Coming of Age in Samoa: A Psychological Study of Primitive Youth for Western Civilization. Morrow.
Purohit, Y. S., & Simmers, C. A. (2006). Power distance and uncertainty avoidance: a cross-national examination of their impact on conflict management modes. Journal of International Business Research, 5(1), 1–19.
Rahim, M. A. (1983). A measure of styles of handling interpersonal conflict. Academy of Management Journal, 26(2), 368-376.
Tylor, E. B. (1871). Primitive Culture. Cambridge University Press.
Ting-Toomey, S., & Korzenny, F. (Eds.). (1991). Cross-cultural interpersonal communication. Sage Publications, Inc.
Mangundjaya, W. L., & Putri, A. R. (2018). Uncertainty Avoidance, Culture, and People’s Reaction to Conflict. The 1st International Conference on Strategic and Global Studies, 2, 115-119.
