УДОСКОНАЛЕННЯ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Розглянуто підходи до побудови організаційних структур управління підприємств: традиційний і за умови стратегічного управління. У диверсифікаційному підприємстві у випадку  першого підходу застосовується трирівнева організаційна структура управління, у разі стратегічного управління вчені пропонують чотирирівневу структуру. В одному підприємстві не може бути дві організаційні структури управління.

Метою статті є усунення цієї суперечності. Треба запропонувати модель такої структури, яка дозволяла б одночасно вирішувати завдання поточного та стратегічного управління без шкоди для якості рішень. Звісно ж, що це можливо в межах моделі матричної організаційної структури управління.

Виникнення невідповідності між розглянутими моделями структур управління пов’язано зі збільшенням обсягу та складності робіт, які повинні виконувати функціональні підрозділи – структурні підрозділи управління виробництвом, персоналом, фінансами і т. п. В умовах поточного управління ці функції виконують підрозділи верхнього рівня структури. У процесі  стратегічного управління частину функціональних робіт можна перенести на другий рівень управління. Залежно від обсягу цих робіт у СОБ може  бути один або кілька менеджерів. Вони по горизонталі підкоряються лінійному керівнику, по вертикалі – функціональному керівнику першого рівня. Стратегічні завдання підприємства розподіляються між СОБ, керівники яких спільно зі своїми менеджерами розробляють пропозиції щодо їх виконання. Можливість реалізації цих пропозицій у частині забезпечення ресурсами узгоджується з керівниками функціональних підрозділів. Пакет цих пропозицій функціональні керівники доводять до відома вищого керівника підприємства. Остаточно, після всіх узгоджень, складається стратегічний план розвитку підприємства.