Економіка транспортного комплексу

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ УПРАВЛІННЯ ЖИТТЄЗДАТНИМ АВТОТРАНСПОРТНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ЗАСАДАХ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

І. В. ФЕДОТОВА, Н. А. БОЧАРОВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

З огляду на значущість життєздатних транспортних підприємств для реалізації Стратегії сталого розвитку України та Національної транспортної стратегії України, а також вирішення економічних, соціальних, екологічних й інших проблем особливої актуальності набуває формування концептуальних основ управління життєздатними підприємствами на засадах сталого розвитку. Проведено теоретичні дослідження існуючих підходів до формування концепції управління життєздатним підприємством. Визначено, що в науковій літературі не отримали належного узагальнення та розвитку питання управління життєздатним підприємством на основі парадигми сталого розвитку у межах теорії життєздатності та проблематики, повʼязаної із забезпеченням сталого розвитку підприємств. В Україні лише деякі елементи концепції сталого розвитку знаходять своє відображення у практиці управління життєздатними підприємствами, а концептуальна модель управління життєздатним підприємством на засадах сталого розвитку перебуває на етапі формування.

Ціллю роботи є удосконалення концептуальних основ управління життєздатним автотранспортним підприємством, які сприяють збільшенню частки прийняття та реалізації ефективних управлінських рішень на засадах сталого розвитку. Концепція орієнтована на створення необхідних умов для досягнення економічних, екологічних та соціальних цілей з урахуванням очікувань і вимог заінтересованих сторін. У роботі запропоновано інтегровану концепцію управління життєздатним автотранспортним підприємством, яка сформована у вигляді взаємозалежної системи взаємоповʼязаних елементів: цілі та завдання управління, субʼєкт та обʼєкт управління, методи управління, функції управління, принципи управління, ресурси та процеси управління. Запропоновані концептуальні основи управління життєздатним автотранспортним підприємством базуються на системному і холістичному підходах, відповідно до цього концепція наведена у вигляді взаємоповʼязаної сукупності структурних елементів. Наведено характеристику теоретико-методологічного, аналітичного та практичного базису, що розкривають основні напрямки формування життєздатного підприємства на засадах сталого розвитку. Сформовані концептуальні основи управління життєздатним підприємством автомобільного транспорту дозволяють структурувати основні компоненти концепції з метою забезпечення ефективного управління життєздатним підприємством на основі збалансованості головних складових. Це в сукупності сприятиме розробці інноваційних підходів і методів управління життєздатним підприємством, забезпечуючи ефективність роботи та формування стратегічних переваг на конкурентних ринках.

ОСНОВНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ БІЗНЕС-ПРОЦЕСАМИ ТА ОЦІНКА ЇХ ЯКОСТІ

О. М. КРИВОРУЧКО, А. Г. ОВЧАРЕНКО — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

Розвиток логістики, формування логістичних ланцюгів та забезпечення ефективного їх функціонування потребує удосконалення управління логістичними бізнес-процесами. Однак у сучасній літературі та практичній діяльності аспекти управління логістичними бізнес-процесами носять розрізнений характер, необхідним є обґрунтування підходу до створення інтегрованої системи управління на основі оцінки їх якості. Доведено, що логістичний менеджмент та управління якістю є загальним процесом організації виробництва на підприємстві, спрямованим на підвищення ефективності використання наявних у розпорядженні матеріальних, фінансових, інформаційних та кадрових ресурсів. Якість визначає який продукт чи послугу потрібно проводити з урахуванням вимог споживачів та норм, а логістика – яким чином досягти необхідного рівня виробництва, рівня організації процесів та витрат.

У цій роботі під якістю логістичної діяльності розуміється сукупність властивостей і характеристик послідовних взаємоповʼязаних логістичних бізнес-процесів, повʼязаних із постачанням, виробництвом, транспортуванням та збутом продукції, що виникає у результаті взаємодії споживача і виробника, а також інших зацікавлених сторін, ступінь (рівень) яких дозволяє задовольняти різні соціально-економічні потреби, що постійно змінюються.

Розроблено методичний підхід до оцінки якості логістичних бізнес-процесів, що ґрунтується на елементах моделі SCOR та передбачає встановлення показників за напрямками планування, виконання, забезпечення окремо за логістичними бізнес-процесами постачання, виробництва і збуту. До складу показників оцінки якості логістичних бізнес-процесів з точки зору планування включено коефіцієнти процесності, безперервності, регульованості, своєчасності, надійності виконання.

Для оцінювання якості з точки зору виконання перелік критеріїв оцінювання включає такі показники: професіоналізм персоналу; точне виконання усіх вимог; достатність ресурсів; якість інформаційного обміну; результативність процесу. Перспективи подальших досліджень полягають у встановленні напрямків розвитку системи логістичного менеджменту, формуванні ефективних методів управління логістичними бізнес-процесами на основі оцінки їх якості.

ОРГАНІЗАЦІЯ ЛОГІСТИЧНОГО ПРОЦЕСУ ВАНТАЖОПЕРЕРОБКИ

О. В. ДИКАНЬ, О. В. КУДРЯВЦЕВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

У роботі встановлено, що логістичний процес на складі містить технологічний процес вантажопереробки, який охоплює сукупність усіх основних і допоміжних операцій, що здійснюються в певній послідовності. Успіх раціональної організації технологічного процесу на складі тісно повʼязаний з оптимальним вибором і реалізацією системи складування, що визначає, якими технічними засобами здійснюватиметься кожна операція. Крім того, виявлено, що найбільша проблема, яка існує на складі при управлінні процесом вантажопереробки – це звʼязок матеріального (товарного) та інформаційного (документообіг) потоків. Отже, для поліпшення цього процесу в роботі було запропоновано функціональну модель логістичного процесу вантажопереробки на складі, яка дасть можливість наочної демонстрації взаємоповʼязаного просування матеріального (потоку товару) та інформаційного потоків через склад. Крім того, з метою оптимізації ухвалення управлінських рішень, аналізу та моніторингу логістичних витрат у роботі проведено відповідну декомпозицію логістичного процесу вантажопереробки за основними групами операцій: розвантаження, приймання і складування, комплектація, відвантаження і доставка. Отже, раціональне здійснення логістичного процесу на складі є запорукою його рентабельності. Тому раціонально організований логістичний процес на складі допоможе домогтися: раціонального планування складу під час виділення робочих зон, що сприяє зниженню витрат і вдосконаленню процесу переробки вантажу; ефективного використання простору під час розміщення обладнання, що дасть змогу збільшити потужність складу; використання універсального обладнання, що виконує різні складські операції і дає істотне скорочення парку підйомно-транспортних машин; мінімізації маршрутів внутрішньоскладського перевезення з метою скорочення експлуатаційних витрат і збільшення пропускної здатності складу; здійснення консолідації партій відвантажень і застосування централізованої доставки з метою скорочення транспортних витрат; максимального використання можливостей інформаційної системи, що значно скорочує час і витрати, повʼязані з документообігом та обміном інформації, тощо.

СИСТЕМА ОБʼЄКТІВ ПРИ УПРАВЛІННІ ЯКІСТЮ ЛОГІСТИЧНИХ ПОСЛУГ ТА ПРОЦЕСІВ В АТП

О. М. КРИВОРУЧКО, І. В. ФЕДОТОВА, Н. А. БОЧАРОВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

У цій статті досліджується система обʼєктів управління якістю логістичних послуг та процесів на автотранспортному підприємстві. У роботі визначено, що неефективне управління якістю логістичних бізнес-процесів підприємства призводить до низької якості послуг і низької задоволеності споживачів. Метою даної статті є дослідження та розробка системи обʼєктів при управлінні якістю логістичних послуг та процесів на автотранспортному підприємстві з позиції логістичного підходу, що включає сукупність інтегрованих логістичних бізнес-процесів з формування якості, вимог, що входять, й одержаних результатів реалізації. Для цього розглянуто основні обʼєкти, що впливають на якість логістичних послуг на АТП. Визначено, що ціллю управління якістю є покращення якості продукції та послуг, а для досягнення цього автори рекомендують проводити структурні перетворення, які включають уточнення границь обʼєкта шляхом включення в нього елементів зовнішнього середовища. Автори запропонували підхід до формування обʼєктів дослідження, що включає визначення цілей, критеріїв розмежування обʼєкта та зовнішнього середовища, характер взаємодії між обʼєктом і середовищем, розробку моделей обʼєкта та встановлення його особливостей і властивостей. Авторами запропоновано виділити якість праці як елемент зовнішнього середовища та встановити її звʼязок з якістю логістичних послуг. Елементами зовнішнього середовища також є якість інформації, стадії формування якості та якість предметів і засобів праці. Якість живої праці та транспортних послуг залежать від процесу формування якості. Логістичні послуги автотранспортного підприємства охоплюють широкий спектр послуг, спрямованих на забезпечення ефективної роботи логістичної системи та управління всіма повʼязаними з цим процесами. Стадії формування якості логістичної послуги визначено у вигляді сукупності інтегрованих основних, допоміжних, обслуговуючих та управлінських логістичних бізнес-процесів, розглянуто їхній взаємозвʼязок, відповідно їх «входи» і «виходи». Запропоновано систему обʼєктів якості на АТП розглянути з точки зору кібернетичного підходу та подати у вигляді сукупності динамічних ланок, кожна з яких є інтегруючою. Це означає, що вхідний сигнал (якість інформації, засобів та предметів праці тощо) перетворюється на вихідний сигнал (вимоги до якості послуг). Для забезпечення високої якості логістичних послуг (обслуговування) визначено основні, допоміжні, обслуговуючі та управлінські процеси з позиції управління якістю на АТП, описано сутність процесів, основні етапи формування і показники якості бізнес-процесів, а також відповідальні за забезпечення якості. Результати дослідження можуть бути корисними для автотранспортних підприємств, які бажають покращити якість своїх логістичних послуг та процесів управління.

МЕХАНІЗМ ЯК СКЛАДОВА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ СТІЙКИМ ЕКОНОМІЧНИМ РОЗВИТКОМ ТРАНСПОРТНОГО ПІДПРИЄМСТВА

В. М. КУДРЯВЦЕВ — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

Метою даної статті є розробка механізму як складової системи управління стійким економічним розвитком транспортного підприємства. Для досягнення поставленої мети використано ряд сучасних загальнонаукових методів та прийомів дослідження, а саме: абстрактно-логічний, включаючи аналіз і синтез, індукцію та дедукцію; уточнення сутності основних понять і категорій, узагальнення – для здійснення огляду інформаційних джерел, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду; системного аналізу – з метою цілісного сприйняття обʼєкта дослідження і комплексного аналізу звʼязків елементів у межах визначеної проблеми в цілому; проблемно-орієнтованого – для наукового обґрунтування механізму управління стійким економічним розвитком транспортного підприємства.

Забезпечення стійкого та динамічного розвитку підприємств упродовж останньої чверті століття стає важливим і значущим пріоритетом управління транспортними підприємствами, у тому числі для зміцнення міжнародного авторитету країни, підвищення конкурентоспроможності продукції та вступу України до ЄС. Для забезпечення послідовності процедур регулювання економічної нестійкості було представлено систему управління стійким розвитком транспортного підприємства. Також у статті було сформовано модель управління стійким економічним розвитком транспортних підприємств, що включає: визначення необхідності в санації; узгодження цілей, обʼєктів і предмета управління; побудову набору методів та інструментів управління з урахуванням відповідності цілям і факторам; визначення потреби в ресурсах; забезпечення організаційної відповідності механізму управління; оцінювання результатів і коригування механізму управління. Застосування цієї методики підсилює систему управління фірмою шляхом забезпечення бачення цінностей і мотивів, настанов і загроз; визначення умов, які можуть бути мотивом або барʼєром для роботи.

Запропоновані в статті теоретичні висновки, підходи і рекомендації можуть бути використані для розроблення системно-методичного забезпечення вибору інструментів і технологій регулювання економічної стійкості транспортних підприємств.

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Л. М. АЧКАСОВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

Ефективність діяльності являє собою одну з умов успішності і виживаності підприємства. Управління цією ефективністю є складним і багатоаспектним процесом. Саме тому питання створення системи управління ефективністю діяльності підприємства є актуальним. Метою статті є визначення і обґрунтування складових такої системи управління.

Для реалізації цілей статті були використані такі методи: проаналізовано та синтезовано інформацію щодо визначення поняття «управління ефективністю діяльності підприємства» і встановлено, що автори по-різному розглядають це явище. Частина авторів описують це поняття як складний інтегрований процес, інші повʼязують його лише з діяльністю працівника та умовами праці. Крім того, є розбіжності в трактуваннях поняття, повʼязані з результатом управління. Одні вважають, що це повинен бути фінансовий результат, а інші – результатом повинне бути забезпечення встановлених параметрів. За допомогою логічного і системного підходу визначено, що система показників ефективності повинна складатися з окремих груп показників, які відповідають збалансованій системі. У ході дослідження також широко використовувався метод синтезу, графічний та аналітичний методи для формування структури системи управління ефективністю діяльності підприємства.

У статті отримали подальший розвиток складові системи управління ефективністю діяльності підприємства, які, на відміну від існуючих, в частині показників ефективності поділені на групи, що відповідають аспектам збалансованої системи показників, а в частині системи забезпечення включають всі види ресурсів підприємства.

Запропоновані удосконалення дозволять стабілізувати процес управління ефективністю діяльності підприємства і створити більш зрозумілі умови для його реалізації.

Отримані результати, що полягають в розробці удосконаленої системи управління ефективністю діяльності підприємства, дозволяють здійснювати подальші дослідження щодо розробки системи показників ефективності та механізму відбору інструментів для реалізації управління ефективністю.

ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОЦЕСУ ЗМІНИ КОНФІГУРАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА

О. О. ГЕТЬМАН — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

Необхідно відзначити, що в сучасних умовах функціонування організаціям все частіше доводиться стикатися з ускладненням складності та динамічності зовнішнього середовища. Однак й інші зовнішні зміни (спрощення та стабільність середовища) також нерідко мають місце (особливо для зрілих підприємств), які ідентифікуються у разі аналізу впливу факторів зовнішнього середовища, як правило, за допомогою методу експертних оцінок. У статті пропонується застосовувати класифікацію структур, що розроблена Г. Мінцбергом, в основі якої лежить принцип визначення виду конфігурації, виходячи з існуючої горизонтальної та вертикальної децентралізації, впливу ключової частини структури та домінуючого координаційного механізму та ґрунтуючись на принципі відповідності певного виду конфігурації певному типу зовнішнього, проводити своєчасну зміну структурної форми з існуючої в плановану, яка буде комфортно існувати в поточних зовнішніх умовах. Автором представлена сфера конфігурацій, що складається з чистих та гібридних форм (у разі комбінування параметрів дизайну різних конфігурацій). Також запропоновано використовувати розроблену систему мінімально необхідних та достатніх показників ефективності трансформаційного процесу, які відповідають факту якісної трансформації безпосередньо для існуючого напряму у разі зміни рівня впливу факторів середовища. У якості системи показників запропоновано використовувати: загальну економічну ефективність, вартісний розрив, факт створення інновації як якісного показника трансформаційного процесу, гнучкість та раціональність структури, її норму керованості. Наведено послідовність оцінки ефективності трансформації організаційної структури при використанні основ симплексного методу лінійного програмування.

Надана послідовність оцінювання ефективності трансформації організаційної структури підприємства може застосовуватися у разі функціонування підприємств у різних типах зовнішнього середовища, різних типах техноструктури підприємств, розмірів організацій, віку існування на ринку товарів чи послуг. Пропонується до використання підприємствами виробничого, будівельного, автомобільно-транспортного комплексів, житлово-комунальними та торгівельними підприємствами, неприбутковими організаціями тощо.

СУЧАСНІ МЕТОДИ ІННОВАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

А. О. БЛИЗНЮК, О. В. КУДРЯВЦЕВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

Метою статті є дослідження сучасних методів інноваційного управління та їхнє застосовування для підвищення ефективності господарської діяльності на підприємстві. Методичною основою в даній статті є наукові праці видатних науковців та матеріали періодичних видань. Під час дослідження у роботі використано метод логічного аналізу для обґрунтування завдань з інноваційного управління, де існує чітка організація та забезпечення злагодженої роботи колективів. З метою одностайного прийняття обʼєкта дослідження і комплексної оцінки сучасних методів у межах визначеної проблеми було використано метод системного аналізу.

Сучасний розвиток економіки диктує певні умови, де суттєвим чинником ефективного довгострокового функціонування будь-якого підприємства є успішна реалізація інноваційної діяльності, яка дозволяє більшою мірою гарантувати його техніко-технологічний та економічний розвиток. Ці цілі передбачають необхідність підвищення інноваційної активності підприємства, нарощування інноваційного потенціалу, здійснення систематичного планування, а також розробку та впровадження інновацій [1].

Процес управління інноваціями використовує основні положення певних галузей знань у комплексі, органічно поєднуючи їх, підпорядковуючи основним завданням господарського керівництва виробництвом. Проблема управління полягає в обґрунтованому визначенні генеральних напрямів розвитку керованого обʼєкта, що діє не тільки згідно із загальними економічними законами, а й у виборі кожного окремого періоду часу правильних рішень у системі поточного керівництва. Це означає, що елементом вирішальних основ управління інноваціями є облік реальної обстановки та обʼєктивних тенденцій розвитку як народного господарства загалом і його окремих ланок, так і необхідного врахування тих особливостей, що впливають на характер виробництва, його розміщення та деяких інших суттєвих факторів. Завданням менеджменту підприємства є розробка теоретичних положень, що визначають механізм дії обʼєктивних основ управління інноваційними процесами та засобів впливу на цей механізм з метою створення найбільш сприятливих умов підвищення ефективності виробництва. Запропонована ксасифікація факторів, яка, на відміну від попередніх, враховує умову економічного сьогодення, що дозволяє удосконалити методи інноваційного управління підприємством, які можна використовувати вкрай ефективно для субʼєктів господарської діяльності.

ТАЙМ-МЕНЕДЖМЕНТ В УПРАВЛІННІ ПРОЄКТАМИ КОРПОРАЦІЙ

Н. А. БОЧАРОВА, І. В. ФЕДОТОВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

Розглянуто процес управління часом при управлінні проєктами корпорацій. Визначено, що управління часом – це процес навмисного структурування графіка роботи працівника й підприємства в цілому, щоб найкраще відповідати цілям, які перед ними ставляться. Запропоновано застосування корпоративного тайм-менеджменту для підвищення ефективності їх діяльності. Розглянуто основні принципи тайм-менеджменту: цілеспрямованість, планування роботи, розстановка пріоритетів, орієнтація на можливості, самодисципліна, мотивація, ефективність і якість відпочинку, документування цілей, розподіл завдань, нова діяльність та нові знання, ієрархічне планування, ефективність розподілу робочого часу, конвертування творчості, інформація та комунікація. Проаналізовано 20 найпоширеніших методів тайм-менеджменту, що використовуються у корпораціях: getting things done, personal efficiency program, діаграма Ганта для планування завдань й часу, зробіть це завтра (метод Марка Форстера), інтелект-карти Т. Бʼюзена (mind map), матриця пріоритетів Д. Ейзенхауера, метод ALPEN, метод виключення, метод «зʼїсти жабу» (FrogBusiness), метод «помідора», метод «слона» або метод «салямі», методи фіксованого часу (хронометраж), метод «швейцарського сиру» Джеймса Різона, правило «6П», принцип 50/5, принцип Вільфредо Парето (20/80), система АБВ-аналізу, система управління часом Б. Франкліна (піраміда), сортування справ (метод М. Кларіна), 100 блоків. Відокремлено переваги й недоліки кожного методу. Пропонується управління часом в управлінні проєктами розуміти, як встановлення головної мети, за нею розробка основних етапів виконання, аналіз наявності ресурсів, проведення розстановки пріоритетів, розробка відповідного графіку виконання робіт та контролю кожного етапу виконання. Визначено, що управління проєктами – це процес планування, організації, виконання та контролю над проєктом з метою досягнення поставленої цілі. Ефективне управління проєктами є надзвичайно важливим для досягнення успіху у будь-якій сфері діяльності. Встановлено, що будь-яка команда проєкту може покращити управління часом за допомогою вибору інструментів. Вибір правильного забезпечення, набору інструментів і методів управління часом для команди проєкту має важливе значення для того, щоб усі виконували графік та дотримувались дедлайнів.

АНАЛІЗ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ АУТСОРСИНГУ

Т. О. ВОДОЛАЖСЬКА, Т. Ю. СЕМЕНОВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

У статті реалізовано наукову розвідку новітніх досягнень та напрацювань українських і закордонних наукових діячів, фахівців-практиків щодо застосування сучасних інноваційних моделей господарювання, зокрема провадження аутсорсингу, що уможливлює раціоналізацію управлінської та виробничої діяльності підприємств і господарств усіх галузей шляхом передачі певної частини своїх функцій підприємствам-партнерам, забезпечуючи зниження загальних витрат та посилення власних конкурентних позицій.

На підставі узагальнення розробок науковців, висвітлених у ряді новітніх джерел, виділено вісім головних сфер застосування аутсорсингу, зокрема: ІТ-технології, бухгалтерський облік, маркетинг, логістика, управління персоналом, юридичне забезпечення, виробничо-господарська діяльність та виробництво комплектуючих.

Ретельний аналіз наукових праць, присвячених оцінюванню доцільності провадження аурсорсингу в сучасних реаліях, дозволив виділити певні проблемні питання, що потребують подальшого опрацювання та пошуку рішення: по-перше, різні науковці для оцінки ефективності аутсорсингових послуг застосовують множину відмінних методів та підходів, які потребують упорядкування; по-друге, проведення вибору найбільш доцільного підходу із цієї множини зумовлює необхідність у виділенні ключових переваг та недоліків кожного з них.

Основна мета статті – провести аналіз та систематизацію методів і підходів до оцінювання ефективності провадження аутсорсингових послуг різних сфер застосування, а також виявлення основних їх переваг та недоліків.

У підсумку дослідження на підставі ґрунтовного аналізу та узагальнення існуючих на теоретичному рівні та застосовуваних у практичній діяльності методів і способів оцінювання ефективності провадження аутсорсингу виділено пʼять основних науково-методичних підходів, кожному із яких надано характеристику змісту, окреслено ключові параметри та сформульовано позитивні і негативні риси, притаманні кожному з них. В якості найбільш доцільного означено пʼятий науково-методичний підхід.

Зазначені напрацювання є базисом для проведення подальших наукових розвідок, зокрема обґрунтування та вибору складників-показників інтегрального показника оцінювання ефективності аутсорсингу.

ВИБІР ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ АВТОМАТИЗАЦІЇ ПРОЦЕСІВ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ

А. А. АБАСОВА, К. М. МАМЕДОВА, Л. А. АЛЕКПЕРОВА — Mon, 20 Mar 2023 00:00:00 +0200

У статті обговорюється, що останнім часом є значне зростання інтересу до практичного застосування програмного забезпечення для бізнесу (ПЗ). Сьогодні всім зрозуміло, що перспективи менеджменту знаходяться у сфері інформаційних технологій. На ринку представлена велика кількість програмних продуктів, які використовуються для програмного забезпечення бізнесу, менеджменту, фінансового та бізнес-консультування, управління підприємством або холдингом, управління проєктами, оптимізації бізнес-циклу та автоматизації документообігу.У статті розглядається вибір програмних засобів для автоматизації процесів бізнес-планування, оскільки зростає інтерес до практичного застосування програмного забезпечення для бізнесу. Програмне забезпечення для бізнесу можна класифікувати за кількома категоріями, такими як системи управління підприємством, бухгалтерське програмне забезпечення, системи документообігу тощо. Підкреслюється, що вибір конкретного програмного продукту повʼязаний з його функціональними особливостями та середовищем, у якому він використовується. Визначено три рівні управління, і для кожного рівня визначені різні вимоги до програмного забезпечення. Розділено програмне забезпечення для управління проєктами на дві групи: програми початкового рівня та професійні системи, а також обговорено їх функціональні можливості та вартість. У статті зроблено висновок про те, що існує проміжне положення програмного забезпечення для управління проєктами, яке інтегрує ознаки перших двох груп. Крім того, наголошується, що вітчизняні розробки ПЗ для управління проєктами віддають перевагу багатьом користувачам через їх доступність і низьку вартість. У статті йдеться про те, що за допомогою пакетів управління проєктами фінансові менеджери можуть отримати детальні фінансові плани, схеми фінансування та оцінки бізнесу для прийняття рішень. На завершення у статті викладено ключові фактори, які необхідно враховувати при виборі програмного забезпечення для управління проєктами, наприклад складність, параметри оновлення, масштабованість, інтерфейс користувача, ресурси, кодування, обчислювані поля, аналіз ризиків і розподіл завдань. Наголошується на важливості пакетів бізнес-планування та аналітики, які допомагають менеджерам будувати ефективні фінансові моделі шляхом динамічного моделювання факторів, що змінюються в часі.